ПОШИРЕННЯ ТА ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ ПЕЛАГІЧНИХ ОСТРАКОД У МЕЖАХ ПІВДЕННО-АТЛАНТИЧНОГО СУБТРОПІЧНОГО КРУГОВОРОТУ
Ключові слова:
пелагічні остракоди, поширення, видове рiзноманiття, Південно-Атлантичний субтропічний круговоротАнотація
Аналізується видовий склад остракод у різних районах Південно-Атлантичного субтропічного круговороту за допомогою показників видового рiзноманiття, розрахованих для кожного з районів. Найнижче рiзноманiття остракод відзначене у течіях Фолклендської (ФТ) і Західних Вітрів (ТЗВ), найвище – на південно-сході центральної області круговороту (ЦОК). Поширення видів остракод за рясністю більш рівномірне в ЦОК, чим у водах течій, де спостерігалася перевага окремих видів: Pseudoconchoecia serrulata – у ФТ і західній частині ТЗВ; D. elegans (1.6 – 1.8 мм) – у східній частині ТЗВ; Discoconchoecia elegans (1.1 – 1.5 мм) – у Бразильській течії; Mikroconchoecia curta – у Південній Пасатній.
Посилання
Грезе В. Н., Латун В. С., Новоселов А. А. и др. Биопродукционная система крупномасштабного океанического круговорота / Под общ. ред. В. Н. Грезе. – Киев: Наук. думка, 1984. – 264 c.
Драпун И. Е. Изменчивость длины раковины взрослых особей широко распространенных видов пелагических остракод Южной Атлантики // Экология моря. – 2002. – Вып. 62. – С. 46 - 51.
Драпун И. Е., Грезе В. Н. Остракоды в планктонном сообществе Южной Атлантики // Экология моря. – 1989. – Вып. 31. – С. 30 - 35.
Одум Ю. Основы экологии. – М.: Мир, 1975. – 740 с.
Песенко Ю. А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях. – М.: Наука, 1982. – 287 с.
Angel M. V. Plankton oceanic ostracods – historical, present and future // Proc. Royal Soc. Edinburg. – 1972. – B, 73, № 22. – P. 213 - 228.
Angel M. V. Studies on Atlantic halocyprid ostracod: their vertical distributions and community structure in the central gyre region along latitude 30o N from off Africa to Bermuda // Prog. Oceanog. – 1979. – 8. – P. 3 - 124.
Angel M. V. Ostracoda // South Atlantic Zooplankton / Edited by D. Boltovskoy. – Leiden: Backhuys Publishers, 1999. – 1. – P. 815 - 868.
Deevey G. B. Pelagic ostracods collected on "Hudson 70" between the equator and 55o S in the Atlantic // Proc. Biol. Soc. Wash. – 1974. – 87, № 32. – P. 351 - 380.
Iles E. J. A preliminary report on the Ostracoda of the Benguela Current // Discovery Reports. – 1953. – 26. – P. 259 - 280.
Moguilevsky A., Angel M. V. Halocyprid ostracods in Atlantic neuston // Marine Biology. – 1975. – 32, № 3. – P. 295 - 302.
Poulsen E. M. Ostracoda - Myodocopa from the eastern Tropical Atlantic // Vidensk. Meddr. Dansk naturh. Foren. – 1969. – 132. – S. 129 - 197.
Poulsen E. M. Ostracoda - Myodocopa. Part III А. Halocypriformes - Thaumatocypridae and Halocypridae // Dana-Report. – 1969. – № 75. – 100 p.
Poulsen E. M. Ostracoda - Myodocopa. Part III B. Halocypriformes - Halocypridae, Conchoecinae // Dana-Report. – 1973. – № 84. – 224 p.
Poulsen E. M. Zoogeographical remarks on marine pelagic ostracoda // Dana Report. – 1977. – № 8. – 34 р.
Ramires F. C., Moguilevsky A. Ostracodos planktonicos hallados en aquas oceanicos frente a la Provincia de Buenos Aires(Resultados de la XLI Comissao Oceanographica Costa Sul) // Physis. – 1971. – 30, № 81. – P. 637 - 667.
Rocha C. E. F. da. Distribution of Euconchoeia chierchiae G.W. Muller (Crustacea, Ostracoda) off Santos, Brazil // Bol. Zool. – 1983. – № 6. – P. 53 - 61.
