ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ВОД У РАЙОНІ ВЗАЄМОДІЇ СЕВАСТОПОЛЬСЬКОЇ БУХТИ З ПРИЛЯГАЮЧОЮ ЧАСТИНОЮ МОРЯ
Ключові слова:
Севастопольська бухта, мідійна ферма, термохаліна структура, гідрохімічні показники, індекс евтрофікації E-TRIX, чисельність, біомаса фітопланктонуАнотація
Наводяться дані з термохаліної структурі вод, гідрохімічним показникам (кисень, рН, біогенні з'єднання) й фітопланктону, отримані в 2002 – 2003 рр. у районі між виходом із Севастопольської бухти й експериментальною мідійною фермою. В досліджуваний період у порівнянні з періодом 1986 – 2000 рр., у районі виходу з бухти відбулося зниження середніх концентрацій амонійного азоту у 5.5 рази, нітрітного азоту – у 1.8, фосфатів – у 1.5, органічного фосфору – у 1.3 і силікатів – у 2 рази, що свідчить про зниження антропогенного навантаження в Севастопольській бухті. Разом з тим, відзначалося підвищення середніх концентрацій нітратного й органічного азоту в 1.5 рази, обумовлене дощами і паводками на річках Чорна і Бельбек у період проведення зйомок. Приводяться супровідні зміни температури і солоності. Виконано розрахунок індексу евтрофікації вод (E-TRIX). Отримано, що його величина в досліджуваному районі змінювалася від 1.27 до 4.85; максимальні значення відзначалися в районі виходу із бухти, мінімальні – на контрольній станції. У районі ферми середня величина E-TRIX складала 2.73. Виходячи з величини E-TRIX, райони виходу із бухти й мідійної ферми можна класифікувати як акваторії середнього трофічного рівня. Проведено порівняння результатів чисельності і біомаси фітопланктону, отриманих у даний час з матеріалами минулих років. Установлено, що максимальні величини біомаси фітопланктону у весняний період були в 2 – 6 разів, а в літній – у 3 – 13 разів нижче, ніж у 70-і і 80-і роки минулого сторіччя. У районі виходу із Севастопольської бухти зареєстроване зимове «цвітіння» води, не відзначене раніше. Істотного впливу вод Севастопольської бухти на гідрохімічну структуру, таксономічний склад і кількісний розвиток фітопланктону в районі ферми не виявлено.
Посилання
Георгиева Л. В., Климентова О. В. Мониторинг фитопланктона Севастопольской бухты // Результаты биологического мониторинга вод Севастопольской бухты. – К 200-летию города-героя Севастополя. – Севастополь. – 1983. – С. 5 – 23.
Губанов В. И., Мальченко Ю. А., Куфтаркова Е. А., Ковригина Н. П. Реализация системы экологического мониторинга за гидрохимическими характеристиками на примере Севастопольского взморья (Черное море) // Экологическая безопасность прибрежной шельфовой зоны и комплексное использование ресурсов шельфа. –
Сб. науч. тр. МГИ НАН Украины. – 2004. – Вып. 10. – С. 141 – 148.
Губанов В. И., Стельмах Л. В., Клименко Н. П. Комплексные оценки качества вод Севастопольского взморья // Экология моря. – 2002. – Вып. 62. – С. 76 – 80.
Иванов В .А.. Любарцева С. П., Михайлова Э. Н., Шапиро Н. Б., Штейнман Б. С. Моделирование термического и кислородного режимов озера Киннерет (Израиль) // Морск. Гидрофиз. журн. – 2002. – № 1. – С. 69 – 80.
Куфтаркова Е. А., Немировский М. С., Родионова Н. Ю. Гидрохимический режим района экспериментальной мидиевой фермы (рейд Севастополя) // Экология моря. – 2002. – Вып. 59. – С. 61 – 65.
Матвієнко О. М., Литвієнко Р. М. Визначник прісноводних водоростей Української РСР. – Київ: Наук. думка. – 1977. – Ч. 2. – 3. – 386 с.
Методы гидрохимических исследований основных биогенных элементов. – М.: ВНИРО, 1988. – 119 с.
Сеничева М. И. Сезонная динамика численности, биомассы и продукции фитопланктона Севастопольской бухты // Биология моря. – 1980. – Вып.1. – С. 3 – 11.
Сеничева М. И. Годичные изменения фитопланктонного сообщества в районе Севастопольского океанариума // Экология моря. – 2000. – Вып. 53 . – С. 15 – 19.
Tsao G. T. Simultaneous gas – liquid interfacial oxygen absorbtion and biochemical oxidation // Biotechnol. Bioeng. – 1968. – 10. – P. 1289 – 1290.
Vollenveider R. A., Kerekes J. J. Eutrophication of waters: monitoring assessment and control. – Paris, 1982. – 154 p.
