ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ХРОМАТОФОРНОГО КОМПЛЕКСУ КАМБАЛИ КАЛКАН PSETTA MAXIMA VAR. MAEOTICA В ОНТОГЕНЕЗІ ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРЧОВОГО ЛАНЦЮГА

Автор(и)

  • A. М. Ханайченко
  • Ю. Є. Бітюкова

Ключові слова:

калкан, харчовий ланцюг, пігментація, меланофор, ліпофор, гуанофор, діфференціація

Анотація

Порівняння впливу харчового ланцюга на розвиток пігментації (хроматофорного комплексу) у камбали калкан Psetta maxima var. maeotica проводили протягом різних періодів розвитку: від початку екзогенного живлення до початку метаморфоза (3 - 18 діб) і від початку до останньої стадії метаморфоза (18 – 60 діб). Групи калкана (у двох повторностях, з однакових партій ікри) годували або в типовому морському харчовому ланцюзі, що складається з культивируемых каланоідних копепод Acartia tonsa (група MZ), або в штучному харчовому ланцюзі, що складається із солонуватоводних коловерток Brachionus plicatilis і метанаупліїв Artemia franciscana (група BZ). Для апроксимації жирнокислотного складу застосовували єдину схему насичення, у результаті якої у всіх кормових організмів були близькими значення змісту й співвідношення ДГК і ЭПК. Обидві групи калкана, MZ і BZ, були нормально пігментовані на макрорівні: симетрично до початку метаморфоза й асиметрично наприкінці метаморфоза - не пігментовані із правої й повністю пігментовані з лівої сторони. Розходження в хроматофорних комплексах груп MZ і BZ проявлялися на мікрорівні. До початку метаморфоза (18 діб) личинки групи MZ були пігментовані правильно розподіленими за міотомами розгалуженими червоними ліпофорами, що чергуються із сірими, добре розгалуженими меланофорами, утворюючи вільну від меланофорів зону уздовж латеральної лінії. Напроти, для групи BZ був характерний більше хаотичний розподіл темник чорних неправильно організованих меланофорів, що превалюють над жовтувато-жовтогарячими нерозгалуженими ліпофорами, і відсутність вільної зони в латеральної лінії. Поділ на різні харчові ланцюги з початку метаморфоза приводило до розходжень у хроматофорних комплексах груп MZ і BZ за кольором, структурою й розподілом меланофорів, ліпофорів та, особливо, гуанофорів. Передбачається, що зміни в диференціації хроматофорів пов'язані з експресією fms-гену, що модифікується розходженнями в складі каротиноїдів харчових ланцюгів.

Посилання

Битюкова Ю.Е. Морфо-экологические особенности раннего онтогенеза черноморской камбалы калкана Psetta maeotica (Pallas) в условиях искусственного выращивания: автореф. дисс…. канд. биол.наук. – М., 1986. - 24 с.

Микулин А.Е. Функциональное значение пигментов и пигментации в онтогенезе рыб. - М.: Изд-во ВНИРО, 2000. - 232 с.

Световидов А. Н. Рыбы Чёрного моря. Определители по фауне СССР, ЗИН АН СССР. - М.-Л.: Изд-во «Наука», 1964. - 551 с.

Bagnara J. T. The Pigmentary System // Physiology and Pathophysiology. Nordlund, J. J., Boissy, R. E., Hearing, V. J et al. (Eds.). - Oxford Univ. Press, Oxford, 1998. - P. 9 - 40.

Cahu C., Zambonino Infante J., Takeuchi T. Nutrients affecting quality in marine fish larval dеvelopment morphogenesis in fish. // Larvi’01. Fish & Shellfish larviculture symposium. C.I. Hendry, G.Van Stappen, M. Wille and P. Sorgeloos (Eds.). - EAS Spec. Publ. - Ooostende, Belgium, 2001. - 30. - P.231 - 232.

Fujii R., Hayashi H., Toyohara J. et al. Analysis of the reflection of light from motile iridophores of the dark sleeper, Odontobutis obscura obscura // Zool. Sci. – 1991. - 8. - P. 461 – 470.

Khanaychenko A. N., Dhert P., van Ryckeghem K. et al. Evaluations of fatty acid composition of live feed. // Aquaculture and Water. Fish culture, shellfish culture and water usage: Abstracts of Intern. Conf. Aquaculture Europe’98 (Bordeaux, France, October 7-10, 1998). - EAS Spec. Publ. - Ooostende, Belgium, 1998. - 26. - P. 135 - 136.

Parichy D. M. Pigment patterns: fish in stripes and spots // Curr. Biol. - 2003. – 13, No 24. - P. 947 - 950.

Reitan K.I., Rainuzzo J.R., Olsen, Y. Influence of lipid composition of live food on growth, survival and pigmentation of turbot larvae // Aquac. Intern. - 1994. - 2. - P. 33 - 48.

Rønnestad I, Helland S., Lie Ø. Feeding Artemia to larvae of Atlantic halibut (Hippoglossus hippoglossus L.) results in lower larval vitamin A content compared with feeding copepods // Aquaculture. - 1998. – 165, - No 1-2. - P. 159-164.

Seikai T., Hiros E., Matsumoto J. Dual appearances of pigment cells from in vitro cultured embryonic cells of japanese flounder: an implication for a differentiation–associated clock // Pigm. Cell Res. - 1993. - 6. - No 6. - P. 423 - 431.

van der Meeren T., Fyhn H. J. Biochemical composition of copepods: seasonal variation in lagoongrown zooplankton // Larvi'01. Fish and Shellfish Larviculture Symp. C. J. Hendry, G. van Stappen, M. Wille and P. Sorgeloos (Eds.). Eur. Aquaс. Soc. Spec. Publ. - Oostende, Belgium, 2001. - 30. - P. 635 - 636.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-29