ФАЗИ РОЗВИТКУ ОБШИРНОГО АПВЕЛІНГУ НА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ У СЕРПНІ 2019 РОКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФІТОПЛАНКТОН
Ключові слова:
апвелінг, фітопланктон, північно-західний шельф, Чорне мореАнотація
У статті представлено результати дослідження фаз розвитку масштабного апвелінгу на північно-західному шельфі Чорного моря у серпні 2019 р. та його впливу на гідрологічні, гідрохімічні й біологічні характеристики морського середовища. Робота базується на аналізі супутникових даних, інструментальних спостережень на ГМС «Одеса-порт», вимірювань у районі мису Малий Фонтан і лабораторного аналізу фітопланктону. Особливу увагу приділено ролі вітрового режиму у формуванні апвелінгу. Встановлено, що розвиток апвелінгу проходив у кілька фаз: формування, активного розвитку та згасання. Початковий етап був зумовлений посиленням північних і північно-західних вітрів до 9–12 м/с, що спричинило згін поверхневих і підйом холодних придонних вод біля східного та північного узбережжя. Подальша зміна напрямку вітру на південно-південно-західний активувала підйом глибинних вод біля західного й північно-західного узбережжя. Унаслідок цього температура поверхневих вод, в окремих локаціях, знизилася більш ніж на 9°С, а зона холодних вод охопила значну частину прибережної акваторії. Гідрохімічний аналіз показав істотне зростання концентрацій біогенних речовин у період активної фази апвелінгу: вміст кремнію збільшився більш ніж у десять разів, нітритів – утричі, що сприяло активізації процесів продукування первинної речовини. Зафіксовано значний вплив апвелінгу на структуру фітопланктонного угруповання: кількість видів зросла з 13 до 28 у період максимальної активності, після чого зменшилася до 10. Одночасно відбулося суттєве зростання чисельності та біомаси фітопланктону. Отримані результати підтверджують, що апвелінг є важливим природним механізмом, який викликає короткочасні, але суттєві зміни екологічних параметрів морського середовища, збагачуючи поверхневі води поживними речовинами. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів для прогнозування екологічного стану прибережних акваторій Чорного моря та оцінки впливу апвелінгу на інтенсифікацію процесів продукування первинної речовини.
Посилання
1. Андрианова О.Р., Белевич Р.Р., Шамраев Ю.И., Буров А.М. Статистическая оценка апвеллинга у побережья Одессы. Екологічні проблеми Чорного моря : зб. матеріалів до 10-го міжнар. симпозіуму. Одеса, 2008. С. 350–359.
2. Большаков В.Н. Изменчивость температуры воды у побережья Одессы в масштабах от года до получаса. Український гідрометеорологічний журнал. 2011. № 9. С. 220–227.
3. Боровская Р.В., Панов Б.Н., Спиридонова Е.О., Лексикова Л.А., Кириллова М.В. Прибрежный черноморский апвеллинг и межгодовая изменчивость его интенсивности. Екологічна безпека прибережної та шельфової зон та комплексне використання ресурсів шельфу. 2005. Вип. 12. С. 42–48.
4. Иванов В.А., Михайлова Е.Н. Апвеллинг в Черном море. Севастополь : МГИ НАН Украины, 2008. 92 с.
5. Німецький метеорологічний архів даних. URL: https://www.wetter3.de/archiv_ukmet_en.html
6. Полежаєв Є.К., Тітяпкин А.С., Диханов Ю.М. Просторово-часова змінність температури поверхневого шару води Чорного та Азовського морів. Океанографічний журнал (Проблеми, методи та засоби досліджень Світового океану). 2023. 5(16). С. 49–59.
7. Попов Ю.И., Матвеев А.В. Апвеллинги и циркуляция вод северо-западного шельфа Черного моря в летний период 2017 года. Український гідрометеорологічний журнал. 2019. № 24. С. 104–114. DOI: 10.31481/uhmj.24.2019.10.
8. Сорокин Ю.И. К методике концентрирования фитопланктона. Гидробиологический журнал. 1979. Т. 15. № 2. С. 71–76.
9. Тучковенко Ю.С., Доценко С.А., Никоноров В.А., Савин П.Т. Роль ветрового прибрежного апвеллинга в возникновении гипоксии в одесском регионе северо-западной части Черного моря. Экология моря. 2003. Вып. 63. С. 60–65.
10. Федоров В.Д. О методах изучения фитопланктона и его активности. Москва : Наука, 1979. 166 с.
11. Чеський застосунок прогнозу погоди. URL: https://www.ventusky.com
12. CMEMS (Copernicus Marine Environment Monitoring Service). (2026). Black Sea – BLKSEA_MULTIYEAR_PHY_007_004 [Data set]. Marine Data Store (MDS). https://doi.org/10.48670/mds-00356 (дата звернення: 09.03.2026)
13. Ekman W. On the influence of the earth’s rotation on ocean currents. Arkiv For Matematik Astronomi och Fysik. 1905. 2. 1–52.
14. EMBLAS-Plus. European Union for Improving Environmental Monitoring of the Black Sea: project reports. 2019. https://database.blackseadb.org/
15. Jacox M.G., Edwards C.A., Hazen E.L., Bograd S.J. Coastal upwelling revisited: Ekman, Bakun, and improved upwelling indices for the US west coast. JGR Oceans. 2018. 123. 7332–7350. https://doi.org/10.1029/2018JC014187
16. Mihailov M.E. The Black Sea Upwelling System: Analysis on the Western Shallow Waters. Atmosphere. 2024. 15(8). 999. https://doi.org/10.3390/atmos1508099
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
