ОЦІНЮВАННЯ ЕКОСИСТЕМНИХ РИЗИКІВ НА ОСНОВІ ПОКАЗНИКІВ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ МОРСЬКОЇ БІОТИ

Анотація

У роботі узагальнено теоретико-методичні засади використання структурно-функціональних характеристик біоти для оцінювання екосистемних ризиків морських екосистем. Показано, що біотичні показники є особливо інформативними, оскільки інтегрують реакцію екосистеми на сукупну дію природних і антропогенних чинників через зміни складу й організації угруповань, трофічних зв’язків, потоків речовини та енергії, а також балансу основних функціональних процесів. Обґрунтовано доцільність поєднання морфофункціональних індикаторів, метаболічних показників функціонування екосистеми, індикаторів природної стійкості, антропогенного навантаження та екологічного стану для кількісної інтерпретації екосистемного ризику. На прикладі Одеської затоки із застосуванням моделі AQUATOX проаналізовано співвідношення між факторами впливу та показниками стану екосистеми, а також особливості динаміки екосистемного ризику у статичному і динамічному фазових просторах. Показано, що за умов зростання антропогенного навантаження та прискорення екосистемних процесів система може переходити від режиму адаптивної перебудови до менш стійкого стану. Ці процеси супроводжуються зростанням варіабельності, порушенням співвідношення продукції, споживання і деструкції органічної речовини, зниженням здатності до саморегуляції та підвищенням імовірності переходу до альтернативного ризикового стану. Такий перехід проявляється у зміні структурної організації біоти та послабленні компенсаторних механізмів. Запропонований підхід дозволяє поєднати гідробіологічну діагностику, оцінювання стійкості та аналіз ризику із застосуванням методу математичного моделювання. Він може бути використаний для вдосконалення морського екологічного моніторингу, оцінювання екологічного стану та обґрунтування управлінських рішень щодо зменшення екосистемних ризиків.