НАЙБІЛЬШІ ГЛИБИНИ ПЕРЕБУВАННЯ РИБ У ЧОРНОМУ МОРІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ХАРЧУВАННЯ БІЛЯ КОРДОНУ СІРКО-ВОДНЕВОЇ ЗОНИ
Ключові слова:
придонна іхтіофауна, гіпоксія, верхня межа сірководню, Чорне мореАнотація
Обговорюються дані про скупчення риб у дна в гіпоксичних зонах Чорного моря. Спостереження охоплюють глибоководний гіпоксичний шар, що примикає до перманентно аноксичний сірководневої зоні, а також локальну гіпоксію поблизу метанових газовиділень прибережній акваторії Криму. У місцях височування газів утворюються масивні, до 14 см завтовшки детритно-бактеріальні мати, з вмістом органічної речовини що в 7 – 50 разів перевищує фон. Поблизу сипів виявлено скупчення султанки Mullus barbatus ponticus. Риба постійно тримається над мікробним матом і харчується бентосними організмами що містяться в ньому. Концентрація O2 на кордоні "вода-сип" складала 0.0 – 0.6 мг л-1. На північно-західному шельфі, на глибинах 144 – 145 м на дні були виявлені скупчення двох видів риб – шпрота Sprattus sprattus phalericus і мерланга Merlangius merlangus euxinus. Вміст кисню при цьому дорівнювал 0.7 – 1.1 мг л-1. В іншому районі с.-з. частини моря щільна зграя шпрота була знайдена у дна на 163 м, концентрація O2 не перевищувала 0.1 – 0.4 мг л-1. Верхня межа сірководневої зони відрізняється просторово-часової нестабільністю. Сульфідні умови в придонному воді починалися з 146-168 м, тобто виявлені скупчення риби розташовувалися безпосередньо біля кордону H2S-зони. У прібосфорском районі було зареєстровано проникнення мерланга на глибину 186 м. Негативні значення Eh відзначені тут, починаючи зі 191 м. Обговорюються питання поведінки та харчування риб у гіпоксичних водах, як можливих біоіндікаторiв кордону глибоководної аноксії в Чорному морі.
Посилання
Виноградов М. Е., Шушкина Э. А., Флинт М. В., Туманцева Н. И. Планктон нижних слоев кислородной зоны Чѐрного моря // Океанология. - 1986. - 26, № 2. – С. 300 – 309.
Гетманцев В. А., Лузанов И. И. Результаты ландшафтного картирования участков Чѐрного и Азовского морей с оценкой биомассы водорослей, беспозвоночных и рыб / Севастополь: Научный архив ИНБЮМ, Промежуточный отчѐт, 1987.
Еремеев В. Н., Коновалов С. К. К вопросу о формировании бюджета и закономерности распределения кислорода и сероводорода в водах Чѐрного моря // Морской экологический журнал. – 2006. – 5, № 3. – С. 5 – 30.
Заика В. Е., Бондарев И. П. Донная гипоксия на шельфе и аноксия глубоководной бентали в Чѐрном море // Морской экологический журнал. – 2010. – 9, № 2. – С. 58 – 61.
Зернов С. А. Крючной лов белуги в Чѐрном море по южному берегу Крыма. Третий отчѐт по исследованию рыболовства Таврической Губернии. – Симферополь: Типография Таврич. Губерн. Земства, 1904. - 29 с.
Зуссер С. Г. Суточные вертикальные миграции морских планктоноядных рыб. – М.: Пищепромиздат, 1971. – 224 с.
Малятский С. М. Материалы по экологии белуги Чѐрного моря // Зоологический журнал. – 1938. – 17, № 4. – С. 662 – 677.
Иванов Л.С., Костюченко В.А., Каутиш И. Питание и пищевые взаимоотношения. Миграции / Грезе В. Н. Основы биологической продуктивности Чѐрного моря. – Киев: Наукова думка, 1979. – С. 259 – 263.
Световидов А. Н. Рыбы Чѐрного моря. - М.: Наука, 1964. - 551 с.
Стунжас П. А. О строении зоны взаимодействия аэробных и анаэробных вод Чѐрного моря по измерениям безмембранным датчиком кислорода // Океанология. – 2000. – 40, № 4. – С. 539 – 545.
Флинт М. В., Поярков С. Г. Структура придонных скоплений мезо- и макропланктона над внешней частью шельфа / Виноградов М. Е., Флинт М. В. Структура и продукционные характеристики планктонных сообществ Чѐрного моря. – М.: Наука, 1989. – С. 213 – 222.
Чаянова Л. А. Питание черноморского шпрота // Тр. ВНИРО. – 1958. – 36. – С. 106 – 128.
Gulin M. B. Dependence of location and intensity of methane cold seeps on geophysical factors: the Black Sea near-shore shallow-water seeps, under-water video-materials // Geophysical Res. Abstr. – 2004. – 6. – EGU 04-A-05394.
Hypoxia (www.esa.org).
Kaartvedt S., Rostad A., Klevjer Th. Spat Sprattus sprattus can exploit low oxygen waters for over-wintering // Mar. Ecol. Prog. Ser. – 2009. – 390. - P. 237 – 249.
Middelburg J. J., Levin L. A. Coastal hypoxia and sediment biogeochemistry // Biogeosciences. – 2009. – 6. – P. 1273 – 1293.
Modig H., Olafsson E. Responses of Baltic benthic invertebrates to hypoxic events // J. Exp. Mar. Biol. Ecol. – 1998. – 229. – P. 133 – 148.
Murray J. W., Stewart K., Kassakian S., Krynytzky M., DiJulio D. Oxic, suboxic and anoxic conditions in the Black Sea / Gilbert A., Yanko-Hombach V., Panin N. The Black Sea flood question: change in coastline, climate and human settlement. – NATO Sci. Series – IV. Kluwer Acad. Press. Springer, 2007. – P. 1 – 21.
Neuenfeldt S., Andersen K. H., Hinrichsen H. - H. Some Atlantic cod Gadus morhua in the Baltic Sea visit hypoxic water briefly but often // J. Fish Biol. – 2009. – 75. – P. 290 – 294.
Rosenberg R. Effect of oxygen deficiency on benthic macrofauna / Freeland et al. Fjord oceanography. – N.Y.: Plenum Publ., 1980. – P. 499 – 514.
Rosenberg R., Hellman B., Johansson B. Hypoxic tolerance of marine benthic fauna // Mar. Ecol. Prog. Ser. – 1991. – 79. – P. 127 – 131.
Wannamaker C. M., Rice J. A. Effect of hypoxia on movement and behavior of selected estuarine organisms from the southeastern United States // J. Exp. Mar. Biol. Ecol. – 2000. – 249, № 2. - P. 145 – 163.
