STATE OF MUSSEL SETTLEMENTS MYTILUS GALLOPROVINCIALIS LAMARCK, 1819 IN THE TYLIHUL ESTUARY
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2025.1-2.5Keywords:
Tylihul Estuary, Mytilus galloprovincialis, mass–size relationships, shell morphology, phenotype.Abstract
The Tylihul Estuary is one of the largest in the northwestern part of the Black Sea. The article presents a comparative analysis of the population structure of mussels from benthic natural settlements of the Tylihul Estuary during 2002–2025. Mussel length in the settlements ranges from 16.2 to 98.4 mm, with average values varying by year from 46.01 to 72.2 mm. The average weight of raw mussel meat changed over time: minimum values were 0.868 g, maximum 7.907 g. To compare the condition of mussels in the settlements of the Tylihul Estuary, their population characteristics were analyzed for two time periods: Period 1 (2002–2010); Period 2 (2021–2025). It was determined that the average length, width, and thickness of mussel shells differ between the study periods: the convexity index is lower in mollusks sampled in Period 2, indicating a decrease in the protective properties of mussels in the formation of their skeleton. Based on empirical data, regression equations were calculated for the relationship between the mass of soft tissues (Ww), dry tissues (Wd), and shell mass relative to mussel length for each period. It was found that at a mussel length of 40 mm, the calculated shell mass in 2002–2010 was 4.022 g, while in 2021–2025 for the same length it was only 1.465 g. Thus, mussel shells have become thinner in recent years. Analysis of phenotype distribution by the presence of violet pigment in the prismatic layer of the mussel’s outer surface over time shows no differences in the proportion of brown mussels, while the share of blue mussels decreased and the proportion of striped mollusks increased in recent years. The morphological structure of mussels, distinguished by the development of the prismatic layer of the shell in the ligament area, also differs: the proportion of mussels of morphological type GB varied on average from 3,94% to almost 38,6% over the analyzed periods, significantly increasing during 2021–2025. It was determined that changes in the hydrochemical regime of the Tylihul Estuary affect the morphology of M. galloprovincialis shells in benthic natural settlements.
References
1. Адобовский В.В., Ланин В.И. Гидроэкологическая характеристика и проблемы Тилигуло-Березанской рекреационной зоны. Лимани північно-західного Причорномор’я: сучасний гідроекологічний стан, проблеми водного та екологічного менеджменту та шляхи їх вирішення : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Одеса, 1–2 жовтня 2014 р. Одеса : ТЕС, 2014. С. 13–15.
2. Богатова Ю.І., Кірсанова О.В., Секундяк Л.Ю. Сучасний гідрохімічний режим деяких лиманів північно-західного Причорномор’я. Перспективи гідроекологічних досліджень в контексті проблем довкілля та соціальних викликів : матеріали VIII з’їзду Гідроекологічного товариства України, 6–8 листопада 2019 р. Київ, 2019. С. 236–240.
3. Варігін О.Ю. Особливості стану макрозообентосу Тилігульського лиману (північне Причорномор’я) у 2021 році. Морський екологічний журнал. 2023. № 1–2. С. 7–15. DOI: 10.47143/1684-1557/2023.1-2.1
4. Водні ресурси та гідроекологічний стан Тилігульського лиману / Ю.С. Тучковенко та ін. ; за ред. Ю.С. Тучковенка, Н.С. Лободи. Одеса : ТЕС, 2014. 277 с.
5. Гринбарт С.Б. К изучению зообентоса Тилигульского лимана и его кормовых ресурсов. Одесский госуниверситет. Сборник биологического факультета. 1953. № 4. C. 85–105.
6. Золотаpев В.Н., Шуpова Н.М. Соотношение пpизматического и пеpламутpового слоев в pаковинах мидий Mytilus trossulus. Биология моpя. 1997. Т. 23, № 1. C. 26–30.
7. Мороз Т.Г. Макрозообентос лиманов и низовьев рек Северо-Западного Причерноморья. Киев : Наукова думка, 1993. 187 с.
8. Одесский регион Черного моря: гидробиология пелагиали и бентали / Л.В. Воробьева и др. ; отв. ред. Б.Г. Александров. Одесса : Астропринт, 2017. 324 с.
9. Перспективи рибогосподарського використання лиманів північно-західного Причорномор’я / за ред. П.В. Шекка, М.І. Бургаз. Житомир : ТОВ «505», 2021. 218 с.
10. Снігірьова А.О., Богатова Ю.І Фітопланктон Тилігульського лиману в умовах зміни режиму солоності. Морський екологічний журнал. 2020. Т. ХІV, № 2. С. 31–38. DOI: 10.47143/1684-1557/2020.2.04.
11. Старушенко Л.И., Бушуев С.Г. Причерноморские лиманы Одесщины и их рыбохозяйственное использование. Одесса : Астропринт, 2001. 152 с.
12. Тучковенко О.А., Синегуб И.A. Характеристика макрозообентоса Тилигульского лимана. Лимани північно-західного Причорномор’я: сучасний гідроекологічний стан, проблеми водного та екологічного менеджменту та шляхи їх вирішення : матеріали Все- укр. наук.-практ. конф., м. Одеса, 1–2 жовтня 2014 р. Одеса : ТЕС, 2014. C. 46–48.
13. Тучковенко Ю.С., Адобовский B.B., Тучковенко O.A. Современный гидрологический режим и динамика вод Тилигульского лимана. Український гідрометеорологічний журнал. 2011. № 9. С. 192–209.
14. Тучковенко Ю.С., Богатова Ю.И., Тучковенко О.А. Гидрохимический режим Тилигульского лимана в современный период. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2015. № 19. С. 126–133.
15. Тучковенко Ю.С., Тучковенко О.А. Главные гидроэкологические проблемы Тилигульского лимана. Проблеми екології та енергозбереження: матеріали VIII Міжнар. наук.-техн. конф. Миколаїв, 2013. С. 247–251.
16. Улізко І.В. Молюски зообентосу пониззя Тилігульського лиману. Вісник ОНУ. 2003. № 8 (6). С. 82–88.
17. Шурова Н.М. Структурно-функциональная организация популяции мидий Mytilus galloprovincialis Черного моря. Киев : Наукова думка, 2013. 208 с.
18. Шурова Н.М., Золотарев В.Н. Анализ фенотипической структуры поселений мидий Черного моря по окраске наружного призматического слоя их раковин. Морской экологический журнал. 2008. Т. VII, № 4. С. 88–97.
19. Clark M.S. Molecular mechanisms of biomineralization in marine invertebrates. Journal of Experimental Biology. 2020. Vol. 223 (11), jeb206961. DOI: 10.1242/jeb.206961.
20. McDonald J.H., Seed R., Koehn R.K. Allozyme and morphometric characters of three species of Mytilus in the Northern and Southern hemispheres. Marine Biology. 1991. Vol. 111. P. 323–335.
21. Meng Y., Fitzer S.C., Chung P., Li C., Thiyagarajan V., Cusack M. Crystallographic Interdigitation in Oyster Shell Folia Enhances Material Strength. Growth Crystal & Design. 2018. Vol. 18 (7). P. 3753–3761. DOI: 10.1021/acs.cgd.7b01481.
22. Moschino V., Bressan M., Cavaleri L., Da Ros L. Shell-shape and morphometric variability in Mytilus galloprovincialis from micro-tidal environments: Responses to different hydrodynamic drivers. Marine Ecology. 2015. Vol. 36 (4). P. 1440–1453. DOI: 10.1111/ maec.12244.
23. Palmer A.R. Calcification in marine molluscs: how costly is it? Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 1992. Vol. 89 (4). P. 1379–1382. DOI: 10.1073/pnas.89.4.1379.
24. Palmer A.R. Relative cost of producing skeletal organic matrix versus calcification: Evidence from marine gastropods. Marine Biology. 1983. Vol. 75. P. 287–292. DOI: 10.1007/BF00406014.
25. Sanders T., Schmittmann L., Nascimento-Schulze J.C., Melzner F. High calcification costs limit mussel growth at low salinity. Frontiers in Marine Science. 2018. Vol. 5. P. 352. DOI: 10.3389/fmars.2018.00352.
26. Varigin A.Y. Biotic links in the fouling community of Odessa Bay (Black Sea). Biosystems Diversity. 2018. Vol. 26 (1). P. 24–29. DOI: 10.15421/011804.
