ДИНАМІКА СТАНУ ПОСЕЛЕНЬ МІДІЇ MYTILUS GALLOPROVINCIALIS LAMARCK, 1819 У ТИЛІГУЛЬСЬКОМУ ЛИМАНІ
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2025.1-2.5Ключові слова:
Тилігульський лиман, Mytilus galloprovincialis, мас-розмірні співвідношення, морфологія чере- пашки, фенотип.Анотація
У статті представлено порівняльний аналіз популяційної структури мідій із донних природних поселень Тилігульського лиману за період 2002–2025 рр. Довжина мідії в поселеннях коливається від 16,2 до 98,4 мм, середні її значення змінюються за роками – від 46,01 до 72,2 мм. Середня волога маса м’яких тканин мідій змінювалася впродовж часу: мінімальні її показники становили 0,868 г, максимальні – 7,907 г. Для порівняння стану мідій у поселеннях Тилігульського лиману аналізували їх розмірно-масові характеристики за два періоди часу: 1-й період – з 2002–2010 рр.; 2-й період – з 2021–2025 рр. Визначено, що середня довжина, ширина та товщина черепашки мідії розрізняються між періодами дослідження: індекс опуклості черепашки нижчий у молюсків, відібраних у 2-й період, що свідчить про зниження захисних властивостей мідій у формуванні її скелету. На основі емпіричних даних розраховані рівняння регресії за співвідношенням вологої (Ww), сухої (Wd) маси м’яких тканин і маси черепашки до довжини молюсків для кожного періоду. Визначено, що за довжини мідії 40 мм розрахована маса черепашки у 2002–2010 рр. становила 4,022 г, а у 2021–2025 рр. для цієї довжини молюска – лише 1,465 г. Таким чином, черепашки мідій стали більш тонкостінними за останні роки. Розподіл особин за фенотипом за наявністю чи відсутністю фіолетового пігменту в призматичному шарі зовнішньої поверхні черепашки мідії в часі демонструє постійну кількість коричневих мідій, зменшення частки темно-фіолетових мідій, збільшення частки смугастих молюсків у поселеннях в останні роки. Морфологічна структура мідій, виділених за характером розвитку призматичного шару черепашки в зоні лігаменту, різниться: кількість мідій морфологічного типу GB змінюється в середньому від 3,94 % до майже 38,6 % за аналізовані періоди часу, достовірно збільшуючись упродовж 2021–2025 рр. Визначено, що зміни екологічних умов Тилігульського лиману впливають на морфологію мушель M. galloprovincialis у донних природних поселеннях.
Посилання
1. Адобовский В.В., Ланин В.И. Гидроэкологическая характеристика и проблемы Тилигуло-Березанской рекреационной зоны. Лимани північно-західного Причорномор’я: сучасний гідроекологічний стан, проблеми водного та екологічного менеджменту та шляхи їх вирішення : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Одеса, 1–2 жовтня 2014 р. Одеса : ТЕС, 2014. С. 13–15.
2. Богатова Ю.І., Кірсанова О.В., Секундяк Л.Ю. Сучасний гідрохімічний режим деяких лиманів північно-західного Причорномор’я. Перспективи гідроекологічних досліджень в контексті проблем довкілля та соціальних викликів : матеріали VIII з’їзду Гідроекологічного товариства України, 6–8 листопада 2019 р. Київ, 2019. С. 236–240.
3. Варігін О.Ю. Особливості стану макрозообентосу Тилігульського лиману (північне Причорномор’я) у 2021 році. Морський екологічний журнал. 2023. № 1–2. С. 7–15. DOI: 10.47143/1684-1557/2023.1-2.1
4. Водні ресурси та гідроекологічний стан Тилігульського лиману / Ю.С. Тучковенко та ін. ; за ред. Ю.С. Тучковенка, Н.С. Лободи. Одеса : ТЕС, 2014. 277 с.
5. Гринбарт С.Б. К изучению зообентоса Тилигульского лимана и его кормовых ресурсов. Одесский госуниверситет. Сборник биологического факультета. 1953. № 4. C. 85–105.
6. Золотаpев В.Н., Шуpова Н.М. Соотношение пpизматического и пеpламутpового слоев в pаковинах мидий Mytilus trossulus. Биология моpя. 1997. Т. 23, № 1. C. 26–30.
7. Мороз Т.Г. Макрозообентос лиманов и низовьев рек Северо-Западного Причерноморья. Киев : Наукова думка, 1993. 187 с.
8. Одесский регион Черного моря: гидробиология пелагиали и бентали / Л.В. Воробьева и др. ; отв. ред. Б.Г. Александров. Одесса : Астропринт, 2017. 324 с.
9. Перспективи рибогосподарського використання лиманів північно-західного Причорномор’я / за ред. П.В. Шекка, М.І. Бургаз. Житомир : ТОВ «505», 2021. 218 с.
10. Снігірьова А.О., Богатова Ю.І Фітопланктон Тилігульського лиману в умовах зміни режиму солоності. Морський екологічний журнал. 2020. Т. ХІV, № 2. С. 31–38. DOI: 10.47143/1684-1557/2020.2.04.
11. Старушенко Л.И., Бушуев С.Г. Причерноморские лиманы Одесщины и их рыбохозяйственное использование. Одесса : Астропринт, 2001. 152 с.
12. Тучковенко О.А., Синегуб И.A. Характеристика макрозообентоса Тилигульского лимана. Лимани північно-західного Причорномор’я: сучасний гідроекологічний стан, проблеми водного та екологічного менеджменту та шляхи їх вирішення : матеріали Все- укр. наук.-практ. конф., м. Одеса, 1–2 жовтня 2014 р. Одеса : ТЕС, 2014. C. 46–48.
13. Тучковенко Ю.С., Адобовский B.B., Тучковенко O.A. Современный гидрологический режим и динамика вод Тилигульского лимана. Український гідрометеорологічний журнал. 2011. № 9. С. 192–209.
14. Тучковенко Ю.С., Богатова Ю.И., Тучковенко О.А. Гидрохимический режим Тилигульского лимана в современный период. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2015. № 19. С. 126–133.
15. Тучковенко Ю.С., Тучковенко О.А. Главные гидроэкологические проблемы Тилигульского лимана. Проблеми екології та енергозбереження: матеріали VIII Міжнар. наук.-техн. конф. Миколаїв, 2013. С. 247–251.
16. Улізко І.В. Молюски зообентосу пониззя Тилігульського лиману. Вісник ОНУ. 2003. № 8 (6). С. 82–88.
17. Шурова Н.М. Структурно-функциональная организация популяции мидий Mytilus galloprovincialis Черного моря. Киев : Наукова думка, 2013. 208 с.
18. Шурова Н.М., Золотарев В.Н. Анализ фенотипической структуры поселений мидий Черного моря по окраске наружного призматического слоя их раковин. Морской экологический журнал. 2008. Т. VII, № 4. С. 88–97.
19. Clark M.S. Molecular mechanisms of biomineralization in marine invertebrates. Journal of Experimental Biology. 2020. Vol. 223 (11), jeb206961. DOI: 10.1242/jeb.206961.
20. McDonald J.H., Seed R., Koehn R.K. Allozyme and morphometric characters of three species of Mytilus in the Northern and Southern hemispheres. Marine Biology. 1991. Vol. 111. P. 323–335.
21. Meng Y., Fitzer S.C., Chung P., Li C., Thiyagarajan V., Cusack M. Crystallographic Interdigitation in Oyster Shell Folia Enhances Material Strength. Growth Crystal & Design. 2018. Vol. 18 (7). P. 3753–3761. DOI: 10.1021/acs.cgd.7b01481.
22. Moschino V., Bressan M., Cavaleri L., Da Ros L. Shell-shape and morphometric variability in Mytilus galloprovincialis from micro-tidal environments: Responses to different hydrodynamic drivers. Marine Ecology. 2015. Vol. 36 (4). P. 1440–1453. DOI: 10.1111/ maec.12244.
23. Palmer A.R. Calcification in marine molluscs: how costly is it? Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 1992. Vol. 89 (4). P. 1379–1382. DOI: 10.1073/pnas.89.4.1379.
24. Palmer A.R. Relative cost of producing skeletal organic matrix versus calcification: Evidence from marine gastropods. Marine Biology. 1983. Vol. 75. P. 287–292. DOI: 10.1007/BF00406014.
25. Sanders T., Schmittmann L., Nascimento-Schulze J.C., Melzner F. High calcification costs limit mussel growth at low salinity. Frontiers in Marine Science. 2018. Vol. 5. P. 352. DOI: 10.3389/fmars.2018.00352.
26. Varigin A.Y. Biotic links in the fouling community of Odessa Bay (Black Sea). Biosystems Diversity. 2018. Vol. 26 (1). P. 24–29. DOI: 10.15421/011804.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
