СУЧАСНИЙ СТАН МЕЙОФАУНИ ТА МАКРОФАУНИ ПЕРИФІТОНУ БЕРЕГОЗАХИСНИХ ГІДРОСПОРУД ОДЕСЬКОГО УЗБЕРЕЖЖЯ ЧОРНОГО МОРЯ
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2024.1-2.2Ключові слова:
Чорне море, Одеська затока, берегозахисні споруди, перифітон, мейофауна, макрофаунаАнотація
У статті надана порівняльна характеристика екологічних показників угруповань мейо- та макрофауни за даними 1991 р. та 2023 р. на берегозахисних спорудах (траверсах та хвилеломах) в Одеській затоці Чорного моря. За спостереженнями у 2023 р. у мейофауні берегозахисних споруд були відмічені представники 10 груп: Nematoda, Harpacticoida, Ostracoda, Turbellaria, Halacaridae, Gastrotrichа, Oligochaeta, Polychaeta та молодь Bivalvia і Balanus. Середні показники загальної чисельності мейофауни становили 896203±99230 екз.∙м-2, при цьому її постійний компонент (евмейобентос) був представлений 44,8% (401946±76703 екз.∙м-2). Частка представників тимчасового компонента (псевдомейобентосу) була на 10,4% вищою (494257±77148 екз.∙м-2). Якщо в 1991 р. за чисельністю домінували нематоди (56,2%), то в 2023 р. домінуючою групою за щільністю поселень домінувала молодь бівальвій та поліхет. В обростанні (перифітоні) бетонних гідротехнічних споруд зареєстровано 43 таксони макрофауни: кільчастих червів – 10, молюсків – 9, ракоподібних – 21, представників інших груп – 3. В травні–листопаді 1991 р. було знайдено 38. У 2023 р. порівняно з 1991 р. у складі чисельності майже вдвічі була більшою частка сестонофагів, а частка детритофагів – вдвічі меншою. Серед головних таксономічних груп за кількістю таксонів переважали ракоподібні (21), за чисельністю (64,4%) і біомасою (88,6%) – молюски; серед трофічних груп за кількістю таксонів (14) – детритофаги, за чисельністю (81,9%) і біомасою (98%) – сестонофаги. Порівняно з 1991 р. у структурі ценозу обростання відбулися певні зміни. Середня чисельність макрофауни була в 1,5 раза більшою, а біомаса в 1,3 раза меншою. Середня чисельність мідії була меншою в 2 рази, її біомаса – в 2,2 раза.
Посилання
Богатова Ю.И., Бронфман А.М., Виноградова Л.А., Воробьева Л.В. и др. Современное состояние и тенденции изменения экосистемы. Практическая экология морских регионов. Черное море. Киев : Наукова думка, 1990. С. 192–200.
Воробйова Л.В., Кулакова І.І., Бондаренко О.С., Портянко В.В. Мейофауна перифітону природного кам’янистого субстрату (Одеська затока, Чорне море). Морський екологічний журнал. 2020. Т.14, № 2. С. 14–21. DOI: https://doi.org/10.47143/1684-1557/2020.2.02.
Воробьева Л.В. Мейобентос украинского шельфа Черного и Азовского морей. Киев : Наукова думка, 1999. 300 с.
Воробьева Л.В., Кулакова И.И., Бондаренко А.С., Портянко В.В. Контактные зоны Черного моря: мейофауна литоконтура северо-западного шельфа : монография. Одесса : «Фенікс», 2019. 196 с.
Воробьева Л.В., Синегуб И.А. Структура и количественные показатели зообентоса обрастания берегоукрепительных сооружений у берегов Одессы. Глобальная система наблюдений Черного моря: фундаментальные и прикладные аспекты. Севастополь, 2000. С. 132–137.
Зайцев Ю.П. Экологическое состояние шельфовой зоны Черного моря у побережья Украины. Гидробиологический журнал. 1992. 28. № 4. С. 3–14.
Мінічева Г.Г., Бондаренко О.С., Богатова Ю.І., Большаков В.М., Бушуєв С.Г., Гаркуша О.П., Дятлов, Калашнік К.С., Кошелев О.В., Кудренко С.В., Кулакова І.І., Маринець Г.В., Мігас Р.В., Мартинюк М.О., Ніконова С.Є., Рибалко О.А., Синьогуб І.О., Соколов Є.В., Стадніченко С.В, Хуторной С.О., Виноградов О.К., Квач Ю.В., Демченко В.О., Сон М.О. Реакція морської екосистеми на наслідки руйнування греблі Каховського водосховища. Морський екологічний журнал. 2023. № 1–2. С. 52–68.
Одесский регион Черного моря: гидробиология пелагиали и бентали : монография / Л.В. Воробьева, И.И. Кулакова, И.А. Синегуб и др. ; отв. ред. Б.Г. Александров. Одесса, 2017. 324 с.
Bacescu M., Müller G.I., Gomoiu M.-T. Cercetari de ecologie bentala in Marea Neagra (analiza cantitativa, calitativa si comparata a faunei bentale pontice). Ecologie Marina. 1971. Vol. 4. Р. 1–357.
Coull B.C. Role of Meiofauna in estuarine softbottom habitats. Australian Journal of Ecology. 1999. Vol. 24. P. 327–343.
Coull B.C., Bell S.S., Savory A.M., Dudley B.W. Zonation of meiobenthic copepods in a southeastern United States salt marsh. Estuarine and Coastal Marine Science. 1979. Vol. 9. P. 181–188.
Thorson G. Light as an ecological factor in the dispersal and settlement of larvae of marine bottom invertebrates. Ophelia. 1964. 1. P. 167–208.
Thorson G. Some factors influencing the recruitment and establishment of marine benthic communities. Netherlands Journal of Sea Research. 1966. 3. № 2. P. 267–293.
Todorova V., Konsulova T. Manual for Quantitative Sampling And Sample Treatment Of Marine Soft-Bottom Macrozoobenthos. Sofia : IO-BAS, 2005. 38 р.
Vincx M. Meiofauna in marine and freshwater sediments. Methods for the examination of organismal diversity in soils and sediments. Іn ed. Hall G.S. Cambridge : University Press. 1996. Р. 187–195.
Vorobyova L., Kulakova I., Bondarenko O., Portyanko V., Uzun E. Meiofauna of the periphytal of the Odessa coast Ukraine. Journal Black Sea/Mediterranean Environment. 2016. Vol. 22. №. 1. P. 60–73.
Vorobyova L.V., Bolshakov V.M. Meiobenthos of the Black Sea under anomalous climatic conditions. Морський екологічний журнал. 2023. № 1–2. P. 23–32.
World Register of Marine Species. URL: https://www.marinespecies.org (дата звернення: 18.05.2024).
