ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ МІДІЇ MYTILUS GALLOPROVINCIALIS LАM. У ДОННИХ ПРИРОДНИХ ПОСЕЛЕННЯХ ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ ЧОРНОГО МОРЯ В 2005–2020 РР.
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2023.1-2.4Ключові слова:
Mytilus galloprovincialis, міжрічна динаміка, продукція, виживаність, тип ґрунту, гідрохімічні показники середовищаАнотація
У статті наводяться результати порівняльного аналізу популяційних характеристик – біомаси та чисельності, загальної річної продукції, Р/В-коефіцієнта, виживання мідії Mytilus galloprovincialis Lаm. з донних поселень відкритої частини і прибережжя Одеського морського регіону за період 2005–2020 рр. залежно від глибини (6–23 м), типу ґрунту (м’який – мул, пісок, черепашник, твердий – каміння та скелі), гідрохімічних показників водного середовища та донних відкладів. Чисельність мідій у поселеннях змінювалася від 74 до 5220 екз∙м−2, становлячи у середньому 1104±131 екз∙м−2. На динаміку чисельності впливає прозорість морської води, вміст фосфатів і важких металів – купруму і цинку в донних відкладах. Біомаса мідій варіювала від 57,7 г·м-2 до 17510 г·м-2 на м’яких субстратах до 28849,7 г∙м-2 на твердому субстраті, змінюючись за роками. Загальна річна продукція змінюється в широкому діапазоні – від 31,1 г·м-2 рік-1 у поселеннях мулу до 11066 г·м-2 рік-1 у поселеннях твердого субстрату, відрізняючись за типом ґрунту. На динаміку загальної річної продукції мідій впливає прозорість морської води, вміст завислої форми важких металів – купруму і нікелю у воді, нікелю у донних відкладах, вмісту загального фосфору і завислої речовини. Обґрунтовані рівняння регресії залежності річної загальної продукції мідій донних поселень вид типу субстрату. Річний P/B-коефіцієнт у донних поселеннях мідії відкритої частини Одеського району змінювався від 0,38 до 1,58, у середньому становив 0,70. Загальна середня маса особини на різних типах субстрату – мул, пісок, черепашник, каміння, змінювалася від 0,277 г до 8,088 г, у середньому становила 2,822±0,163 г. Температура води на поверхні, солоність і вміст розчиненого кисню придонного шару впливають на фенотипічну структуру мідій у поселеннях. Для можливості отримувати експресні прогнозні оцінки рівня виживання мідій у донних поселеннях на різних типах субстрату визначені залежності між виживаністю та середньою масою особини у поселенні.
Посилання
Берлинский Н.А., Попов Ю.И. Формирование придонной гипоксии и сероводорода на шельфе Черного моря. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія: Екологія. 2018. Вип. 18. С. 6–13.
Биология северо-западной части Черного моря / Отв. ред. К.А. Виноградов. Киев : Наукова думка, 1967. 268 с.
Варигин А.Ю. Биотические связи в сообществе обрастания Одесского залива Черного моря. Biosystems Diversity. 2018. Т. 26, № 1. С. 24–29.
Гаркавая Г.Л., Богатова Ю.И., Гончаров А.Ю. Гидрохимические исследования. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология / под ред. Ю.П. Зайцева, Б.Г. Александрова, Г.Г. Миничевой. Киев : Наукова думка, 2006. С. 59–82.
Говорин И.А., Шацилло Е.И. Формирование фильтрационного потенциала поселений мидий и митилястера в антропогенно преобразованной прибрежной зоне моря. Гидробиологический журнал. 2009. Вып. 45. № 6. С. 3–12.
Говорін І.А., Шацилло Е.І., Нідзвецька Л.М. Накопичення гетеротрофних бактерій мідіями та мітілястерами у прибережних акваторіях південно-західної частини Чорного моря. Біологічні Студії. 2015. Т. 9, № 1. С. 117–124.
Доценко С.А., Подплетна Н.Ф., Секундяк Л.Ю., Павлова О.А. Забруднення донних осадів Одеського району північно-західної частини Чорного моря нафтопродуктами і важкими металами. Український гідро- метеорологічний журнал. 2012. № 10. С. 230–238.
Дятлов С.Е., Подплетная Н.Ф., Запорожец С.А. Изменчивость содержания нефтепродуктов в воде и донных отложениях Одесского региона северо-западной части Черного моря. Вісник Одеського національного університету. Серія: Географія та геологічні науки. 2015. Т. 20, № 1. С. 159–169.
Заика В.Е., Коновалов С.К., Сергеева Н.Г. Локальные и сезонные явления гипоксии на дне севастопольских бухт и их влияние на макробентос. Морской экологический журнал. 2011. № 3, Т. X. С. 15–25.
Зайцев Ю.П., Поликарпов Г.Г. Экологические процессы в критических зонах Черного моря: синтез результатов двух направлений исследований с середины XX до начала XXI веков. Морской экологический журнал. 2002. Т. 1. № 1. С. 33–55.
Одесский регион Черного моря: гидробиология пелагиали и бентали : монография / Л.В. Воробьева, И.И. Кулакова, И.А. Синегуб и др. ; отв. ред. Б.Г. Александров. Одесса, 2017. 324 с.
Северо-западная часть Черного моря: биология и экология / отв. ред. Ю.П. Зайцев, Б.Г. Александров, Г.Г. Миничева. Киев : Наукова думка, 2006. 701 с.
Скарлато О.А. Двустворчатые моллюски умеренных широт западной части Тихого океана. Ленинград : Наука, 1981. 480 с.
Cтадниченко С.В. Косвенные оценки смертности и выживаемости мидий северо-западной части Черного моря. Вісник ОНУ. 2010. Т. 15, вып. 17. С. 82–87.
Стадниченко С.В., Шурова Н.М., Золотарев В.Н. Пространственно-временные изменения популяции мидий Mytilus galloprovincialis Lamarck, 1819 в северо-западной части Черного моря. Биоразнообразие и роль животных в экосистемах : материалы VII Междунар. науч. конф. Днепропетровск, 2013. С. 68–70.
Стадніченко С.В. Популяційна структура мідії Mytilus galloprovincialis з донних поселень в зонах трансформації річкової води північно-західної частини Чорного моря. Морський екологічний журнал. 2022. № 1–2. С. 99–107.
Шурова Н.М. Структурно-функциональная организация популяции мидий Mytilus galloprovincialis Черного моря. Киев : Наукова думка, 2013. 207 с.
Шурова Н.М., Варигин А.Ю., Стадниченко С.В. Изменения популяционных характеристик черноморской мидии в условиях эвтрофирования и гипоксии морских прибрежных вод. Экология моря. 2004. Вып. 65. С. 94–99.
Шурова Н.М., Золотарев В.Н. Анализ фенотипической структуры поселений мидий Черного моря по окраске наружного призматического слоя их раковин. Морской экологический журнал. 2008. Т. 7, № 4. С. 88–97.
Шурова Н.М., Стадниченко С.В. Продукционные свойства мидии Mytilus galloprovincialis северо-западного шельфа Черного моря. Экология моря. 2001. Вып. 56. С. 91–95.
Alexandrov B., Berlinsky N., Bogatova Ju., Bushuev S., Garkavaya G., Zaitsev Yu. The Danube role in the Black Sea contamination. Problems of regional seas 2001: Proceeding of the International symposium on the problems of regional seas. 12–14 May 2001. Istanbul (Turkey) 2001. P. 64–75.
Alexandrov B.G., Zaitsev Yu.P. Black Sea biodiversity in eutrophication conditions. Conservation of the Biological Diversity as a Prerequisite for Sustainable Development in the Black Sea Region / eds. V. Kotlyakov, M. Uppenbrink, V. Metreveli. Dordrecht : Kluver Academic Publ., 1998. P. 221–234.
Azizi G., Akodad M., Baghour M., Layachi M., Moumen A. The use of Mytilus spp. mussels as bioindicators of heavy metal pollution in the coastal environment. Journal of Materials and Environmental Sciences. 2018. Vol. 9, Is. 4. P. 1170–1181.
Bartolomé L., Navarro P., Raposo J.C., Arana G., Zuloaga O., Etxebarria N. et al. Occurrence and distribution of metals in Mussels from the Cantabrian Coast. Archives of Environmental Contamination and Toxicology. 2010. Vol. 59. P. 235–243.
Besada V., Sericano J.L., Schultze F. An assessment of two decades of trace metals monitoring in wild mussels from the North-west Atlantic and Cantabrian coastal areas of Spain, 1991–2011. Environment International. 2014. Vol. 71. P. 1–12.
Çinar M.E., Katağan T., Koçak F., Öztürk B., Ergen Z., Kocatas A. et al. Faunal assemblages of the mussel Mytilus galloprovincialis in and around Alsancak Harbour (Izmir Bay, eastern Mediterranean) with special emphasis on alien species. Journal of Marine Systems. 2008. Vol. 71. P. 1–17.
Dyatlov S.Ye. Heavy metals in Water and Bottom Sediments of Odessa Region of the Black Sea. Journal of Shipping and Ocean Engineering. 2015. Vol. 5. P. 51–58.
Gutierrez J.L., Jones C.G., Strayer D.L., Iribarne O. Mollusks as ecosystems engineers: The role of the shell production in aquatic habitats. Oikos. 2003. Vol. 101. P. 79–90.
Kotta J., Futter M., Kaasik A., Liversage K., Rätsep M., R. Barboza F. et al. Cleaning up seas using blue growth initiatives: Mussel farming for eutrophication control in the Baltic Sea. Science of the total Environment. 2020. Vol. 709. 136144.
Mandich M. Ranked effects of heavy metals on marine bivalves in laboratory mesocosms: a meta-analysis. Marine Pollution Bulletin. 2018. Vol. 131. P. 773–781.
Norling P., Lindegarth M., Lindegarth S., Strand А. Effects of live and post-mortem shell structures of invasive Pacific oysters and native blue mussels on macrofauna and fish. Marine Ecology Progress Series. 2015. Vol. 518. P. 123–138.
Richir J., Gobert S. The effect of size, weight, body compartment, sex and reproductive status on the bioaccumulation of 19 trace elements in rope-grown Mytilus galloprovincialis. Ecological Indicators. 2 014. Vol. 36. P. 33–47.
Stadnichenko S.V., Shurova N.M. Estimating productivity of the Black Sea mussels from their density and biomass. The Black Sea Ecological Problems : International symposium. Odessa, 2000. P. 297–300.
Zaitsev Yu., Mamaev V. Marine biological diversity in the Black Sea. A Study of Change and Decline. New York : United Nations Publications, 1997. Vol. 3. 208 p.
