НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ВОДІ, ДОННИХ ВІДКЛАДАХ ТА БОКОПЛАВАХ PONTOGAMMARUS MAEOTICUS ПСАМОКОНТУРУ ХАДЖИБЕЙСЬКОГО ЛИМАНУ

Автор(и)

  • О.В. Кошелев
  • С.Є. Дятлов

DOI:

https://doi.org/10.47143/1684-1557/2022.1-2.5

Ключові слова:

важкі метали, накопичення, псамоконтур, Pontogammarus maeoticus, Хаджибейський лиман

Анотація

Проведено визначення вмісту важких металів (Cr, Ni, Cu, Cd, Hg) в компонентах водного середовища (воді, донних відкладах та рачках Pontogammarus maeoticus (Sowinsky, 1894) псамоконтуру Хаджибейського лиману. Проби води, донних відкладів та рачків відбирались на піщаних ділянках узбережжя Хаджибейського лиману в адміністративних межах с. Алтестове, с. Холодна Балка та в районі випуску стічних вод СБО «Північна» в серпні–вересні 2020 року. Проведене дослідження показало високе антропогенно-техногенне навантаження на псамоконтур Хаджибейського лиману. Середній вміст хрому у воді псамоконтуру Хаджибейського лиману перевищував встановлені значення ГДК для рибогосподарських водойм в тридцять разів; ртуті в два рази; міді в чотири рази в зоні випуску стічних вод СБО «Північна» та в двадцять сім разів поблизу с. Холодна Балка; нікелю в два рази біля с. Холодна Балка та чотири рази в районі СБО «Північна». Доні відклади в районі випуску стічних вод СБО «Північна» показали найбільшій вміст важких металів, порівняно з іншими станціями, за винятком хрому, концентрація якого тут була мінімальною. Отримані середні концентрації важких металів в компонентах водного середовища хвилеприбійної зони Хаджибейського лиману мали такий ряд: Cr>Ni>Cu>Cd>Hg (вода); Cr>Cu>Ni>Cd>Hg (донні відклади); Cu>Cr>Ni>Cd>Hg (рачки). З використанням коефіцієнту донної акумуляції та коефіцієнту накопичення показано інтенсивне, порівняно з водою, накопичення забруднюючих речовин в донних відкладах та рачках псамоконтуру Хаджибейського лиману. Донні відклади зони псамоконтуру є високо депонуючим середовищем хвилеприбійної зони Хаджибейського лиману. Отримані результати дозволяють вважати P. maeoticus ефективним концентратором важких металів, особливо міді, та здатним інформативно відображати статус хімічного забруднення водного середовища хвилеприбійної зони континентальних солонуватих водойм.

Посилання

Б огатова Ю.И., Секундяк Л.Ю., Кирсанова Е.В. Качество водной среды Хаджибейского лимана летом 2016 года. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2017. № 21. С. 78–85.

Водяницкий Ю.Н. Тяжелые и сверхтяжелые металлы и металлоиды в загрязненных почвах. Москва : ГНУ Почвенный институт им. В.В. Докучаева Россельхозакадемии, 2009. 95 с.

Дятлов С.Є., Кошелев О.В., Запорожець С.О. Донні відкладення південної частини Хаджибейського лиману в умовах хронічного забруднення. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. 2017. № 2 (69). С. 60–64.

Зайцев Ю.П. Поликарпов Г.Г. Экологические процессы в критических зонах Чёрного моря (синтез результатов двух направлений исследований с середины XX до начала XXI веков). Морской экологический журнал. 2002. Т. 1, № 1. С. 33–55.

И зраэль Ю.А., Цыбань А.В. Антропогенная экология океана. Москва : Флинта Наука, 2009. 532 с.

М ордухай-Болтовской Ф.Д. Каспийская фауна в Азово-Черноморском бассейне. Москва-Ленинград : АН СССР , 1960. 286 с.

Н иканоров А.М., Жулидов А.В. Биомониторинг тяжелых металлов в пресноводных экосистемах. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1991. 312 с.

О бобщенный перечень предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней воздействия (ОБУ В) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоёмов. Москва : ВНИРО , 1990. 46 с.

G hasemian S., Karimzadeh K., Zahmatkesh A. Metallothionein levels and heavy metals in Caspian Sea gammarid, Pontogammarus maeoticus (Crustacea, Amphipoda, Pontogammaridae). AACL Bioflux. 2016. Vol. 9. № 1. P. 1–7.

Mirzajani A., Hamidian A.H., Hassan J. Metal concentrations in the coastal fauna of the Caspian sea. Ocean Science Journal. 2021. Vol. 56. № 3. P. 256–265.

Zaitsev Yu. Major Accumulations of Life and Main “Pain Points” in the Seas and Oceans. Journal of Environmental Science and Engineering. 2012. A 1. P. 886–897.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-23