ФОРМУВАННЯ ФІТОПЕРИФІТОНУ НА ГІДРОСПОРУДАХ З’ЄДНУВАЛЬНОГО КАНАЛУ ЧОРНЕ МОРЕ – КУЯЛЬНИЦЬКИЙ ЛИМАН
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2020.1.03Ключові слова:
макрофіти, мікрофіти, морфофункціональні показники, моніторинг, екологічний статус, Куяльницький лиманАнотація
У роботі розглянуті результати моніторингу стану водної рослинності Куяльницького лиману в період 2015–2018 рр. при запуску в екосистему морської води з прибережної зони Одеської затоки. В результаті щомісячного моніторингу були виявлені закономірності формування в лимані угруповань фітоперифітону на новостворених біотопах гідротехнічних споруд (водонаправляючі лотки) з’єднувального каналу Чорне море – Куяльницький лиман. На основі морфофункціональних індикаторів фітоперифітону надана оцінка категорій екологічного статусу класу (ESC) за стандартами Морської Стратегії ЄС.
За досліджений період з прибережної зони моря в Куяльницький лиман з морською водою увійшло 29 видів макро- і мікроводоростей, що належать до відділів Chlorophyta, Ochrophyta, Rhodophyta, Bacillariophyta. При цьому в лимані не було відмічено масового розвитку морських водоростей, оскільки солоність не знижувалася менше 165 ‰. Під дією потоків морської води на лотках з’єднувального каналу Чорне море – Куяльницький лиман сформувалися угруповання фітоперифітону, домінантами яких стали два види зелених нитчастих макрофітів і чотири види діатомових водоростей.
З’ясовано, що абсолютна інтенсивність функціонування угруповань фітоперифітону має швидкий відгук на міжрічні коливання комплексу абіотичних умов, які пов’язані з автотрофним процесом. Максимальна інтенсивність функціонування альгосистеми «базифіт-епіфіт» була зафіксована для весняного періоду 2017 р. Внесок базифітного і епіфітного компонентів у функціонування фітоперифітону характеризувався послідовними сукцесійними етапами. З 2015 по 2018 рр. внесок епіфітного компоненту в продукційний процес альгосистеми збільшився з 5 до 64 (%), а базіфітного, навпаки, знизився з 95 до 36 (%), що свідчить про послідовне збільшення екологічної активності угруповань фітоперифітону, що розвиваються на нових біотопах Куяльницького лиману.
Посилання
Адобовский, В.В., и Е.В. Соколов. 2016. “Изменение гидролого-морфометрических характеристик Куяльницкого лимана в результате запуска морской воды. ” Український гідрометеорологічний журнал 18:132-139.
Адобовский, В.В., и Ю.И. Богатова. 2013. “Особенности современного гидролого-гидрохимического режима Куяльницкого лимана и прогнозная оценка его составляющих в условиях возможного пополнения водоема морскими и пресными водами. ” Український гідрометеорологічний журнал 13:127-137.
Вассер, С.П., и П.М. Царенко ред. 2000. Разнообразие водорослей Украины. Киев: Альгология.
Виноградова, О.М. 2016. “Cyanoprokaryota прибережних солонців Куяльницького лиману. ” Чорноморський ботанічний журнал 12(1):85-94.
Гусляков, Н.Е. 1980. Микрофитобентос. В Руководство по методам биологического анализа морской воды и донных отложений, под редакцией А.В. Цыбань, 166-170. Ленинград: Гидрометеоиздат.
Еременко Т.И. 1980. Макрофитобентос. В Руководство по методам биологического анализа морской воды и донных отложений, под редакцией А.В. Цыбань, 170-176. Ленинград: Гидрометеоиздат.
Калашник, Е.С. 2018. “Индикаторы альгосистемы «базифит-эпифит» как показатели экологического статуса морских прибрежных экосистем. ” Альгология 28(3):255-269.
Калугина-Гутник, А.А. 1975. Фитобентос Черного моря. Киев: Наукова думка.
Лобода, Н.С., та Є.Д. Гопченко ред. 2016. Водний режим та гідроекологічні характеристики Куяльницького лиману: Монографія. Одеса: ТЕС.
Миничева, Г.Г., А.Б. Зотов, и М.Н. Косенко. 2003. Методические рекомендации по определению морфофункциональных показателей одноклеточных и многоклеточных форм водной растительности. Одесса: ЦНТЕПІ ОНЮА.
Мінічева, Г.Г., та ін. 2015. “Автотрофні поверхні – інструмент фітоіндикації для моніторингу водних екосистем. ” Наукові записки Тернопільського національного педагогічного. університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. 3-4(64):470-473.
Мінічева, Г.Г., та К.С. Калашнік. 2015. “Прогноз розвитку макрофітобентосу Куяльницького лиману при різних рівнях солоності. ” Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Природно-ресурсний потенціал Куяльницького та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, перспективи розвитку”, Одеса, Листопад 18-20.
Погребняк, И.И. 1965. “Донная растительность лиманов Северо-Западного Причерноморья и сопредельных акваторий Черного моря. ” Дис. д-ра биол. наук, Одесский государственный университет.
Погребняк, І.І. 1949. “Фітобентос Куяльницького лиману. ” Праці ОДУ 4: 57-65.
Царенко, П.М. 2010 “Рекомендации по унификации цитирования фамилий авторов таксонов водорослей. ” Альгология 20(1):86-121.
Царенко, П.М., и др. 2016. “Cyanoprokaryota в экосистеме Куяльницкого лимана (Украина). ” Альгология 26(4):418-438.
Шихалеева, Г.Н, и др. 2013. “Многолетняя динамика водно-солевого режима Куяльницкого лимана. ” Вісник ОНУ, Хімія 18 (3(47)):67-78.
Шихалеева, Г.Н., и др. 2017. “Альгофлористические исследования Куяльницкого лимана и эфемерных водоемов его побережья (Северо-Западное Причерноморье, Украина). ” Альгология 27(3):277-298.
