БАГАТОРІЧНІ ЗМІНИ БІОМАСИ NOCTILUCA SCINTILLANS ((MACARTNEY) KOFOID & SWEZY, 1921, DINOPHYCEAE, NOCTILUCALES) В ОДЕСЬКОМУ ТА ДУНАЙСЬКОМУ РАЙОНАХ ЧОРНОГО МОРЯ ЯК ПОКАЗНИКА ЯКОСТІ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2021.1.08Ключові слова:
зоопланктон, N. scintillans, моніторинг, якість води, Чорне мореАнотація
Оцінка якості води є ключовим завданням будь-яких заходів у галузі водокористування та проведення природоохоронних дій у водоймах. Організми зоопланктону є чутливими до змін у навколишньому середовищі та можуть використовуватися в якості показників екологічного стану водних екосистем. Одним із таких організмів є гетеротрофна динофлагеллята Noctiluca scintillans (Macartney) Kofoid & Swezy, 1921, Dinophyceae, Noctilucales. N. scintillans є компонентом мезозоопланктону Чорного моря, що не входить до кормової бази риб-планктофагів та характеризується коротким життєвим циклом. Через це вона отримує перевагу в евтрофних умовах та може використовуватися як індикатор підвищення трофності водойми. Для визначення якості досліджуваних акваторій Чорного моря був використаний показник біомаси ночесвітки N. scintillans (%) від загальної біомаси зоопланктону. Починаючи з 1970-х років (періоду гіперевтрофікації) і по 2010-ті роки, % біомаси N. scintillans від загальної біомаси зоопланктону в Чорному морі з кожним роком зменшувався з 60% до 10% в Одеському регіоні (Дніпро-Бузький район) та з 90% до 15% в Дунайському районі. Такі зміни свідчать про зменшення впливу негативного чинника евтрофікації та показують позитивні зміни в кормовій базі промислових риб-планктофагів та екологічному стані акваторії Чорного моря в цілому. Екологічний стан якості (ДЕС/НеДЕС) визначали в таких районах Чорного моря: північно-західні затоки Чорного моря, глибоководний шельф, шельфова зона та авандельта Дунаю. «Добрий» екологічний стан (ДЕС) за показником % N. scintillans від загальної біомаси зоопланктону спостерігався в усіх досліджуваних акваторіях Північно-західної частини Чорного моря, так як відсоткова доля N. scintillans від загальної біомаси не перевищувала 30%.
Посилання
Александров Б.Г., Берлинский Н.А. Использование Noctiluca miliaris Sur. для биоокеанографической индикации процесса эвтрофирования на примере северо-западной части Черного моря : тезы доклада II Всесоюзного Съезда океанологов, Севастополь, 1982. Вып. 5. Ч. 2. 5 с.
Александров Б.Г., Харитонова Ю.В. Імплементація Директиви ЕС про Морську стратегію для Державного моніторингу зоопланктону морських вод України : матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Євроінтеграція екологічної політики України», 29-31 травня 2019 р. Одеса : ОДЕКУ, 2019. С. 28–37.
Зайцев, Ю.П., Александров, Б.Г., Миничева Г.Г. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология. Киев, 2006. 701 с.
Заика, В.Е. Экология ноктилюки Noctiluka scintillans в Чёрном море. Морской экологический журнал. 2005. № 4(4). С. 42–47.
Салазкин А.А., Иванова М.Б., Огородникова В.А. Зоопланктон и его продукция. Методические рекомендации по сбору и обработке материалов при гидробиологических исследованиях на пресноводных водоемах. Ленинград: ГосНИОРХ, 1984. 33 с.
Снигирев С.М. и др. Исследование мезозоопланктона в Одесском заливе в 2016-2017 гг. Вестник Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина серия «Экология». 2018. № 19. С. 39–55. URL : https://doi.org/10.26565/1992-4259-2018-19-04.
Крылов А.В. Зоопланктон равнинных малых рек / под ред. В.Т. Комова. Москва : Наука, 2008. 263 с.
Одесский регион Черного моря: гидробиология пелагиали и бентали : монография / Л.В. Воробьева, И.И. Кулакова, И.А. Синегуб и др.; отв. ред. Б.Г. Александров. Одесса, 2017. 324 с.
Полищук Л.Н., Настенко Е.В. Мезо- и макрозоопланктон. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология / под редакцией Ю.П. Зайцева, Б.Г. Александрова, и Г.Г. Миничевой. Киев, 2006. С. 229–237.
Харитонова Ю.В., Дядичко В.Г. Аналіз екологічного стану північно-західної частини Чорного моря за показниками зоопланктону згідно зі стандартами Директиви ЄС про морську стратегію. Матеріали конференції “Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні: тваринний світ”. Серія: “Conservation Biology in Ukraine”. Київ, 2020. № 16(2). С. 221–229.
Харитонова Ю.В., Набокін М.В. Дядичко В.Г. Зоопланктон відкритої частини Чорного моря в 2016–2019 роки та оцінка якості водного середовища за його показниками. Науково-практичний журнал «Екологічні науки». 2020. № 2(29) Т. 2. С. 87–94. URL : https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.2-29.2.14.
Aytan U., Şentürk Y. Dynamics of Noctiluca scintillans (Macartney) Kofoid & Swezy and its сontribution to mesozooplankton in the Southeastern Black Sea. Aquatic sciences and engineering. 2018. № 33. Р. 84–89. Doi:10.26650/ase201814.
Black Sea Water Quality Database. URL: http://blackseadb.org/.
Borja А., et. al. The European Water Framework Directive and the DPSIR, a methodological approach to assess the risk failing to achieve good ecological status. Estuarine, coastal and shelf science. 2006. № 66. Р. 84–96. URL : http://dx.doi.org/10.1016/j. ecss.2005.07.021.
Commission Decision (EU) 2017/848 of 17 May 2017 laying down criteria and methodological standards on good environmental status of marine waters and specifications and standardised methods for monitoring and assessment, and repealing Decision 2010/477/EU C/2017/2901 ELI. URL : http://data.europa.eu/eli/dec/2017/848/oj.
DIRECTIVE 2008/56/EC of the European Parliament and of the Council establishing a framework for Community action in the field of marine environmental policy, 17 June 2008. (MSFD, 2008/56/EC).
Fonda Umani, S., et al. Noctiluca scintillans Macartney in the Northern Adriatic Sea: longterm dynamics, relationships with temperature and eutrophication, and role in the food web. Journal of Plankton Research. 2004. № 26(5). Р. 545–561. URL : https://doi.org/10.1093/plankt/fbh045.
Kovalev A. et al. Long-term changes in the Black Sea zooplankton: the role of natural and anthropogenic factors. Ecosystem modelling as a management tool for the Black Sea. Kluwer academicals publishing / in ed. L. Ivanov, T. Oguz. 1998. № 47(1). Р. 221–235.
Nawata T., Sibaoka T. Experimental induction of feeding behavior in Noctiluca miliaris. Protoplasma. 1983. № 115. Р. 34–42. URL : https://doi.org/10.1007/BF01293578.
Nikishina A.B., Drits A.V. Vasilyeva Y.V. Role of the Noctiluca scintillans population in the trophic dynamics of the Black Sea plankton over the spring period. Oceanology. 2011. № 51. Р. 1029–1039. URL : https://doi.org/10.1134/S0001437011060129.
Stefanova К., Stefanova E., Doncheva V. A classification system for evaluation of ecological status of coastal marine waters in respect of zooplankton biological element of quality. Proceeding of “Seminar of ecology – 2015 with international participation”, Sofia, Bulgaria, 23–24 April, 2015. Sofia, 2015. Р. 231–240.
Turkoglu M. Red tides of the dinoflagellate Noctiluca scintillans associated with eutrophication in the Sea of Marmara (the Dardanelles, Turkey). Oceanologia. 2013. № 55(3). Р. 709–732. URL : https://doi.org/10.5697/oc.55-3.709.
Zaitsev Y.P. Recent changes in the trophic structure of the Black Sea. Fisheries oceanography. 1992. № 11. Р. 80–189. URL : https://doi.org/10.1111/j.1365-2419.1992.tb00036.x.
Zaitsev Y.P. Impact of eutrophication on the Black Sea fauna, studies and reviews. General fisheries council for the Mediterranean. 1993. № 64. P. 63–86.
