ЕКОФАКТОРНИЙ ПІДХІД ДО ЗОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕКТОРУ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2021.1.05Ключові слова:
екофакторний підхід, фототрофне зонування, геоінформаційні системи, український сектор Чорного та Азовського морівАнотація
Запропоновано базовими критеріями зонування морських екосистем використовувати фактори, які впливають та забезпечують інтенсивність екологічних процесів. Продемонстровані можливості використання даних дистанційного зондування та ГІС у просторовому зонуванні морських акваторій. Для морської ексклюзивної зони України представлені карти розподілу важливих екофакторів – глибин, донних субстратів та середньорічних значень фотосинтетичної активної радіації. Проведений фототрофний поділ бенталі українського сектору Чорного і Азовського морів за екологічними зонами: інфралітораль, верхня циркалітораль, нижня циркалітораль, пелагічна циркалітораль – елітораль, верхня батіаль, нижня батіаль, континентальне підніжжя, абісаль.
Розраховані середні значення ФАР за глибинними горизонтами для кожної екологічної зони. Визначено, що найменші площі поширення ФАР в інфраліторальній зоні притаманні прилеглим ділянкам моря до р. Дунай та Дніпро-Бузького лиману. Найбільші значення характерні для заток, височин річкових палеодолин, палеотерас та пересипів.
На основі міжнародної бази геоданих EMODnet представлений розподіл субстратів та донних ґрунтів українського сектору Чорного моря. Запропоновані картографічні матеріали та геоінформаційні шари екофакторного зонування бенталі, що можуть бути використані у впровадженні стандартів водних директив ЄС для подальшого моніторингу та досягнення головної цілі кожного виділеного територіального підрозділу – доброго екологічного статусу (GES).
Продемонстровано, що розподіл кількості ФАР, структури та контурності ґрунтів підпорядкований геоморфо-логічним особливостям (розташування затоплених морем річкових палеодолин – жолобів, їх височин з водороздільними просторами) та поширенню алювіального матеріалу в зонах впливу річних стоків (плюмів).
Пропонується для визначення зон морського моніторингу екологічного статусу класу, за стандартами водних директив ЄС, використовувати індикатори, що пов’язані з інтенсивністю первинно-продукційного процесу.
Посилання
Бурковский И.В. Морская биоценология. Организация сообществ и экосистем. Москва : Т-во науч. изд. КМК, 2006. 285 с.
Доценко С.А., Подплетная Н.Ф., Секундяк Л.Ю., Павлова Е.А. Загрязнение донных осадков Одесского района северо-западной части Черного моря нефтепродуктами и тяжелыми металлами. Український гідрометеорологічний журнал. 2012. № 10. С. 230–238.
Жирков И.А. Биогеография и биоэкология бентоса. Москва : Т-во научных изданий КМК, 2010. 453 с.
Зайцев Ю.П. Введение в экологию Черного моря. Одесса : ГЭФ-ПРООН, «Евен», 2006. 224 с.
Иноземцев Ю.И., Ступина Л.В., Тюленева Н.В., Парышев А.А., Маслаков Н.А., Сидоренко В.Б., Рыбак Е.Н., Мельниченко Т.А., Паславская О.В. Палеогеография северо-западного шельфа Черного моря в голоцене. Вестник ОНУ им. И.И. Мечникова. 2014. Т. 19. С. 43–52.
Калайда М.Л., Хамитова М.Ф. Гидробиология : учебное пособие. Санкт-Петербург : Проспект Науки, 2013. 192 с.
Калугина-Гутник А.А., Лачко О.А. Состав, распределение и запасы водорослей Черного моря в районе Филлофорного поля. Распределение бентоса и биология донных животных в южных морях. 1966. С. 112–131.
Калугина-Гутник А.В. Фитобентос Черного моря. Киев : Наукова думка, 1975. 247 с.
Костенко Н.С., Дикий Е.А., Алексеева С.П. Фитобентос юго-восточной части Крымского побережья Черного моря. Карадаг. Гидробиологические исследования : Сб. науч. тр., посвящ. 90-летию Карадагской научной станции им. Т.И. Вяземского и 25-летию Карадагского природного заповедника НАН Украины. Симферополь : СОНАТ. 2004. Кн. 2. С. 66–84.
Національний каталог біотопів України / За ред. А.А. Кузьменко, Я.П. Дідуха та ін. Київ, 2018. 442 с.
Мильчакова Н.А. Морские травы южных морей Евразии: состав, распространение и структурно-функциональные особенности (обзор). Тр. ЮгНИРО. 2008. Т. 46. С. 93–101.
Миничева Г.Г. Морфофункциональные основы формирования морского фитобентоса : автореф. дис. … док. биол. наук : 03.00.17. Севастополь, 1998. 32 с.
Миничева Г.Г., Зотов А.Б., Косенко М.Н. Методические рекомендации по определению комплекса морфофункциональных показателей одноклеточных и многоклеточных форм водной растительности : ГЭФ ПРООН, Проект по восстановлению экосистемы Черного моря. Одесса, 2003. 32 с.
Миничева Г.Г., Косенко М.Н., Швец А.В. Фитобентос большого и малого Филлофорных полей как отражение современного экологического состояния северо-западной части Черного моря. Морской экологический журнал. 2009. №4 (8). С. 24–40.
Петров К.М. Биогеография океана. Биологическая структура океана глазами географа. Санкт-Петербург, 2001. 255 с.
Петров К.М. Большие морские экосистемы: Принципы построения иерархической системы единиц районирования Арктических морей на примере Баренцева моря. Биосфера : международный научный и прикладной журнал. 2009. №2. C. 133–152.
Самышев Э.З., Золотарёв П.Н. Механизмы антропогенного воздействия на бенталь и структуру донных биоценозов северо-западной части Черного моря. Севастополь : ООО «Колорит», 2018. 208 с.
Страхов Н.М. Основы исторической геологии. Москва, 1948. Ч. 1. 256 с.
Фесюнов О.Е., Назаренко М.Ф. Геоморфологические и экологические особенности гипоксии северо-западного шельфа Черного моря. Экология моря. 1991. Вып. 37. С. 20–26.
Чепижко А.В., Тюленева Н.В. Факторы современного осадконакопления в пределах ландшафтных районов подводных возвышенностей Днестровской и Будакской возвышенностей, Одесской банки и впадин Днепровского желоба, Палео-Сараты и Палео-Днестра (северо-западный шельф Черного моря). Збірник наукових праць Національного гірничого університету. 2009. № 32. С. 49–56.
Черное море: Сборник / пер. с болг. А. Вылканов, Х. Данов, Х. Маринов и др. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1983. 408 с.
BSC, 2008. State of the Environment of the Black Sea (2001–2006/7). / Edited by Temel Oguz. Publications of the Commission on the Protection of the Black Sea Against Pollution (BSC). Istanbul, Turkey. 2008. No. 3. 448 p.
Briggs J.C. Global biogeography. Elsevier, Amsterdam–Lausanne–New York – Oxford – Shannon – Tokyo. 1995. 454 p.
Castro P. Huber M.E. Marine Biology. New York : 4th Edn., McGraw Hill Book Company Inc., 2003. 456 p.
Chiocci F.L. & Chivas A.R. Continental Shelves of the World: Their Evolution During the Last Glacio-Eustatic Cycle. The Geological Society, Memoirs. 2014. Vol. 41. P. 199–212. DOI: 10.1144/M41.14
DIRECTIVE 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council establishing a framework for the Community action in the field of water policy, 23 October 2000. (WFD, 2000/60/EC)
DIRECTIVE 2008/56/EC of the European Parliament and of the Council establishing a framework for Community action in the field of marine environmental policy, 17 June 2008. (MSFD, 2008/56/EC)
European Marine Observation Data Network (EMODnet) Seabed Habitats project. URL: https://www.emodnet-seabedhabitats.eu/
EUNIS habitat type hierarchical view. URL: http://eunis.eea.europa.eu/habitats-code-browser.jsp
General Bathymetric Chart of the Oceans (GEBCO). URL: http://www.bodc.ac.uk/ data/onlinedelivery/gebco
Guidance document No 5. Transitional and Coastal Waters. Typology, Reference Conditions and Classification Systems. URL: https://circabc.europa.eu/sd/a/85912f96-4dca-432e-84d6-a4dded785da5/Guidance%20No%205%20-%20characterisation%20of%20coastal%20waters%20-%20COAST%20(WG%202.4).pdf.
Hedgpeth J.W. Marine biogeography. Treatise on marine ecology and paleontology. Mem. Geol. Soc. Am. Vol. 67 (1). 1957. P. 359–382.
Hiscock K. Water movement in Sublittoral ecology. The ecology of shallow sublittoral benthos (ed. R. Earll & D.G. Erwin). Oxford: Clarendon Press. 1983. P. 58–96.
Minicheva G.G. Contemporary morphofunctional transformation of seaweed communities of the Zernov Phyllophora Field. International Journal on Algae, 2007. No. 9 (1). P. 1–21.
Minicheva G.G., Tretiak I.P. Long-term restoration of the Zernov’s Phyllophora Field. VI International Conference Advances in Modern Phycology. Book of Abstracts, 15–17 May 2019, Kyiv, Ukraine. Kyiv. 2019. P. 70–72.
Peres J.M. Ocenographie biologique et biologie marine. Paris : P.U.F, 1961. T. 1. 541 p.
Vince J., Day J.C. Effective integration and integrative capacity in marine spatial planning. Maritime Studies. 2020. DOI: 10.1007/s40152-020-00167-1.
