ПРИЛОВ НЕЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ПРИ ТРАЛОВОМУ ПРОМИСЛІ В ПІВНІЧНО-ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЧОРНОГО МОРЯ
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2021.1.01Ключові слова:
північно-західна частина Чорного моря, шпрот, осетрові, калкан, рапана, траловий лов, бім-трал, приловАнотація
Представлено видовий склад і розмірно-масова характеристика риб та інших гідробіонтів в уловах різноглибинних тралів і бім-тралів на промислі в північно-західній частині Чорного моря. Обстежено 298 уловів різноглибинного трала і 622 улову донного бім-трала. Встановлено, що промисел шпроту різноглибинними тралами відрізняється високою селективністю і мало впливає на інші масові промислові види. Прилови хамси, ставриди, барабулі, мерланга становили менше 1% від загального вилову. Серед крупних демерсальних риб в прилові домінували акула катран і калкан чорноморський. Тим не менш, їх прилови не виходили за встановлені правилами рибальства межі. Середній прилов калкана в уловах різноглибинних тралів становив у 2018 році – 3,44 кг, а в 2019 році – 0,83 кг на 1 т шпроту. Прилов катрана збільшився в останні роки і був в основному представлений молоддю нових численних поколінь. Досить істотним залишається негативний вплив промислу шпроту на осетрових риб. Річний прилов осетрових риб оцінений на рівні близько 400 особин, з яких понад 90% припадає на молодь севрюги. У зв’язку із цим рекомендовано обмежити роботу суден на мілководних ділянках моря. Лов рапани донними бім-тралами було розпочато нещодавно, і він проводився обмеженою кількістю суден в експериментальному порядку. У цих знаряддях спостерігається значно більший небажаний прилов. Застосування бім-тралів може наносити збиток популяціям калкана чорноморського і глоси. У всіх випадках прилову камбалових риб домінувала молодь, яка не досягла промислової довжини. Загальна кількість ювенільних особин калкана в уловах підконтрольних бім-тралів склала – 646 екз. Серед виловлених бім-тралами 219 екземплярів камбали глоси немірна молодь за масою складала 72%. Дуже часто ця молодь ушкоджувалась раковинами рапани в момент вивантаження улову.
Пропонується істотно змінити конструкцію бім-трала для рапани з метою збільшення селективності по відношенню до інших об’єктів.
Посилання
Виноградов М.Е., Шушкина Э.А., Мусаева Э.И., Сорокин Ю.И. Новый вселенец в Черное море – гребневик Mnemiopsis leidyi. Океанология. 1992. № 29. С. 293–299.
Гребневик M. leidyi (А. Agassiz) в Азовском и Черном морях: биология и последствия вселения / под ред. С.П. Воловика. Ростов-на-Дону : БКН, 2000. 500 с.
Гулак Б.С., Леончик Є.Ю., Чащин О.К. Стан промислової популяції рапани Rapana venosa (Valenciennes, 1846) у північно-західній частині чорного моря. Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології : матеріали XII міжнар. іхтіологічної наук.-практ. конф., м. Дніпро, 26-28 вересня 2019 р. Дніпро, 2019. С. 70–75.
ДП Одеський центр ПівденНІРО. Звіт про науково-дослідну роботу «Оцінити стан водних біоресурсів на шельфі Чорного моря та внутрішніх водоймах північно-західного Причорномор’я для визначення можливих лімітів і прогнозів вилучення та розробити оптимальні режими їх рибогосподарської експлуатації». 2016. 147 с.
ДП Одеський центр ПівденНІРО. Звіт про науково-дослідну роботу «Визначення промислового значення концентрації молюска рапани у північно-західній частині Чорного моря та уточнення технічних характеристик найбільш ефективних і екологічно безпечних знарядь його добування». 2018. 31 с.
Зайцев Ю., Фесюнов О., Синегуб И. Влияние донного тралового промысла на экосистему черноморского шельфа. Доклады АН Украины. 1992. № 3. С. 153–155.
Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Біологічні студії. 2012. № 6.2. С. 199–220.
Определитель фауны Черного и Азовского морей: в 3 т. / за ред. Ф.Д. Мордухай-Болтовского. Киев: Наук. Думка. 1968. Т. 1. – 439 с., 1969. Т. 2. –538 с., 1972. Т. 3. – 340 с.
Про затвердження правил промислового рибальства в басейні Чорного моря : наказ Державного агентства рибного господарства України від 8 грудня 1998 р.. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0147-99.
Промысловое описание Черного моря. Минрыбхоз СССР, АзчерНИРО. 1988. 139 с.
Рубинштейн И., Хижняк В. Запасы рапаны в Керченском проливе. Рыбное хоз-во. 1988. № 11. С. 39–41.
Самышев Э., Рубинштейн И., Золотарев П., Литвиненко Н. Изменчивость в структуре бентоса Черного моря в условиях антропогенного воздействия. Антропогенные воздействия на прибрежно-морские экосистемы. Москва : ВНИРО. 1986. С. 52–71.
Самышев Э., Золотарев П. Механизмы антропогенного воздействия на бенталь и структуру донных биоценозов северо-западной части Черного моря. Севастополь. ИМБИ. 2018. 207 с.
Световидов А. Н. Рыбы Черного моря. Москва-Ленинград : Наука, 1964. 551 с.
Снігірьов С.М., Чащин О.К., Гулак Б.С. Висновок щодо сучасного охоронного статусу трав’яного краба Carcinus aestuarii (Nordo, 1847) та ксанто пореса Xantho poressa (Olivi, 1792) у північно-західній частині Чорного моря в межах кордонів України. Матеріали до 4-го видання Червоної книги України. Тваринний світ / Серія: «Conservation Biology in Ukraine». Київ. 2018. Вип. 7, Т. 2: 435–436.
Состояние биологических ресурсов Черного и Азовского морей. Справочное пособие. 1995. Керчь, ЮГНИРО: 73 с.
Чащин А.К. Состояние промысловых популяций пелагических рыб Черного моря. Екологічні проблеми Чорного моря: Міжн. наук.-прак. конф. Одеса. 2007. С. 369–373.
Alverson D. L., Freeberg M. H., Murawski S. A. & Pope J.G. A global assessment of fisheries by catch and discards. FAO Fisheries Technical Papers, 1994. № 339. 233 р.
Birkun A., Northridge S., Willsteed E., James F., Kilgour C., Lander M. & Fitzgerald G. Studies for Carrying Out the Common Fisheries Policy: Adverse Fisheries Impacts on Cetacean Populations in the Black Sea. Final report to the European Commission, Brussels. 2014. 347 p.
Chashchin A.K. The anchovy and other pelagic fish stocks transformations in the Azov-Black Sea basin under environmental and fisheries impact. Symposium on Fisheries and Ecology: the proceedings of the First Int. Trabzon, Turkey. 1998. P. 1–10.
Chashchin A., Shlyakhov V.A., Dubovik V.E. & Negoda S. Stock Assessment of Anchovy (Engraulis encrasicolus L) in Northern Black Sea and Sea of Azov. Chapter 6. In the book. Progressive Engineering Practices in Marine Resource Management / Editors: I. Zlateva,V. Raykov, N. Nykolov . IGI Global. 2015. P. 209–243.
FAO. The State of Mediterranean and Black Sea Fisheries. General Fisheries Commission for the Mediterranean. Rome. 2018. 172 p.
FAO. Monitoring discards in Mediterranean and Black Sea fisheries: Methodology for data collection. FAO Fisheries and Aquaculture Technical Paper No. 639. Rome. 2019. 77 p.
Jennings G. (ed). European sea fishes Gibraltar to Norway. London, Calypso Publication. 1996. 208 p.
Hall M.A., Alverson D.L., Metuzals K.I. By-catch: problems and solutions. Marine Pollution Bulletin. 2000. №41. P. 204–219.
Holostenko D., Ciorpac M., Paraschiv M., Iani M., Hont S., Taflan E., Suciu R., Risnoveanu G. Overview of the Romanian sturgeon supportive stocking programme in the Lower Danube River system. Scientific Annals of the Danube Delta Institute. 2019. № 24. P. 21–29. URL : https://doi.org/10.7427/DDI.24.03.
Kelleher K. Discards in the world’s marine fisheries. Rome, Italy: FAO, 470. 2005. 131 p.
Nelson J.S. Fishes of the word. New York: J. Willey & Sons, Inc., 4th ed. 2006. 601 p.
Poppe G.T., Goto Y. European seashells. Polyplacophora, Caudofoveata, Solenogastra, Gastropoda. Volume 1. Wiesbaden: Hemmen. 1991. 352 p.
STECF. Scientific, Technical and Economic Committee for Fisheries (STECF) – Black Sea assessments (STECF-15-16). Luxemburg: Publicat. Office of the European Union. 2015. 284 p.
STECF. Scientific, Technical and Economic Committee for Fisheries (STECF) – Stock assessments in the Black Sea (STECF-17-14). Luxemburg: Publications Office of the European Union. 2017. 498 p.
Todorova V., Konsulova T. Manual for quantitative sampling and sample treatment of marine-soft bottom macrozzobenthos. 2005. 38 p.
World Register of Marine Species (WoRMS) http://www.marinespecies.org/
