ВПЛИВ СКЛАДУ СЕРЕДОВИЩА НА ВМІСТ ВТОРИННИХ КАРОТИНОЇДІВ У МІКРОВОДОРОСТІ SCOTIELLOPSIS RUBESCENS (CHLOROPHYCEAE)
Ключові слова:
Scotiellopsis rubescens., вторинний каротиногенез, астаксантин, адоніксантин, кантаксантинАнотація
Виявлено особливості накопичення кетокаротиноїдів в клітинах зеленої мікроводорості Scotiellopsis rubescens Vinatz в залежності від складу середовища на стадії вторинного каротиногенеза при вирощуванні методом двостадійної накопичувальної культури. Наявність в середовищі невеликих кількостей азоту та фосфору (4 – 5 мг·л-1) на 1 – 2 порядки знижує втрати чисельності клітин в результаті стрес-впливу, що ініціює вторинний каротиногенез, в 3 – 4 рази прискорює накопичення сумарних каротиноїдів, в 2 і більш рази підвищує їх вміст у клітинах та культурах і збільшує відносний вміст астаксантина та його найближчих попередників (адоніксантина і кантаксантина) в загальному пулі каротиноїдів.
Посилання
Андреева В. М. Почвенные и аэрофильные зеленые водоросли (Chlorophyta: Tetrasporales, Chlorococcales, Chlorocarcinales). – СПб.: Наука, 1998. – 351 с.
Дробецкая И. В., Чубчикова И. Н., Боровков А. Б., Минюк Г. С. Определение содержания астаксантина и кантаксантина у зелёных микроводорослей методом тонкослойной хроматографии // Экология моря. – 2009. – Вып. 79. – С. 50 – 56.
Минюк Г. С., Дробецкая И. В., Чубчикова И. Н. и др. Скрининг зелёных микроводорослей как потенциальных источников природных кетокаротиноидов. Актуальность, стратегия и тактика исследований // Экология моря. – 2010. – Спец. вып. 80: Биотехнология водорослей. – С. 67 – 78.
Чубчикова И. Н., Минюк Г. С. Дробецкая И. В. Вторичный каротиногенез у зелёной микроводоросли Scotiellopsis rubescens Vinatz. в условиях природных освещённости и температуры // Экология моря. – 2010. – Спец. вып. 81: Управление биосинтезом гидробионтов. – С. 77 – 81.
Чубчикова И. Н., Минюк Г. С. Дробецкая И. В., Данцюк Н. В. Хлорококковые микроводоросли как потенциальный источник природных кетокаротиноидов // Экология моря. – 2009. – Вып. 77. – С. 77 – 83.
Bold H. C. The cultivation of algae // Bot. Rev. – 1942. – 8. – P. 69 – 138.
Boussiba S., Vonshak A. Astaxanthin accumulation in the green alga Haematococcus pluvialis // Plant Cell Physiol. – 1991. – 32, No 7. – P. 1077 – 1082.
Boussiba S., Vonshak A., Cohen Z., Richmond A. Procedure for large-scale production of astaxanthin from Haematococcus. – US Patent: 6022701 A. – 2000.
Chapman D. J. Formation and analysis of secondary carotenoids // Experimental phycology. A laboratory manual. – Cambridge Univ. Press, 1988. – P. 104 – 110.
Deviation of astaxanthin light absorption coefficients in different solvents // Technical report 1004.001. – Aquasearch Inc., 1999. – http://www.fda.gov.
Jeffrey S.W., Mantoura R.F.C., Bjørnland T. Data for identification of 47 key phytoplankton pigments / Phytoplankton pigments in oceanography: guidelines to modern methods. – UNESCO Publishing: Paris, France, 1997. – P. 493 – 553.
Kobayashi M. K., Toshihide N. M., Nagai S. Effects of light intensity, light quality and illumination cycle on astaxanthin formation in a green alga, Haematococcus pluvialis // J. Ferment. Bioeng. – 1992. – 74. – Р. 61 – 63.
Lichtenthaler H. K. Chlorophylls and carotenoids: pigments of photosynthetic membranes // Methods Enzym. – 1987. – 148. – P. 350 – 382.
Tripathi U., Sarada R., Ramachandra Rao S., Ravishankar G. A. Production of astaxanthin in Haematococcus pluvialis cultured in various media // Biores. Technol. – 1999. – 68, No 2. – Р. 197 – 199.
