ПОПУЛЯЦІЙНА СТРУКТУРА МІДІЇ MYTILUS GALLOPROVINCIALIS З ДОННИХ ПОСЕЛЕНЬ В ЗОНАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ РІЧКОВОЇ ВОДИ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЧОРНОГО МОРЯ
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2022.1-2.10Ключові слова:
Mytilus galloprovincialis, ріст, Р/В-коефіцієнт, виживаність, трансформовані річкові водиАнотація
У статті наводяться результати порівняльного аналізу біомаси та чисельності, характеристик росту, продукції, виживання мідії Mytilus galloprovincialis Lаm. з донних поселень у різних районах північно-західної частини Чорного моря, які розрізняються за ступенем впливу річкового стоку. Аналіз стану донних поселень мідій проводили за вибірками з Придунайського, Придністровського (Дністровська банка) і Придніпровсько-Бузького (мис Аджияск) пригирлових районів − з Одеського району, з Ягорлицької затоки, відкритої частини моря – в районі Філофорного поля Зернова на глибинах від 2,5 м до 30 м в 2016–2019 рр. Найменші значення чисельності та біомаси мідій у поселеннях відзначені у Придунайському районі (1254 екз.·м-2 і 2065 г·м-2 відповідно), максимальні в Придністровському районі (11331 екз.·м-2 і 6685 г·м-2 відповідно). Середня маса мідії в поселеннях нижче в акваторіях, де рівень опріснення морської води вище. Для морських районів, що знаходяться під інтенсивним впливом трансформованих річкових вод, діапазон зміни річного Р/В-коефіцієнта варіює від 0,62 до 1,86, в середньому складаючи 1,09. Для районів зі слабшим впливом трансформованих річкових вод річний Р/В-коефіцієнт змінюється в діапазоні від 0,33 до 0,84, в середньому складаючи 0,56. Одержані середні значення продукційного коефіцієнта можуть бути використані в якості фонових для акваторій північно-західної частини Чорного моря з різним рівнем солоності морської води. Мінімальні темпи росту відзначені для мідій донних поселень Філофорного поля, максимальні − з Ягорлицької затоки. Виживаність і тривалість життя мідій у поселеннях пов’язані з умовами середовища, де стресором виступає опріснення морських вод. Низький рівень виживання, менше 36 %, характерний для опріснених районів поблизу гирл річок Дунай та Дністер. В акваторіях Одеської і Ягорлицької заток, з меншим впливом річкових вод, виживання сягає 70 %, у середньому становлячи 58,2 %. Виявлено відмінності в морфології черепашки мідії. Розрізняються залежності між довжиною черепашки та співвідношенням висоти й опуклості, між довжиною та площею поверхні черепашки мідій у донних поселеннях північно-західної частини Чорного моря з різним рівнем солоності морської води.
Посилання
Г аркавая Г.П., Богатова Ю.И., Берлинский Н.А., Гончаров А.Ю. Районирование украинского сектора северо-западной части Черного моря (по гидрофизическим и гидрохимическим характеристикам). Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. 2000. С. 9−24.
Г аркавая Г.П., Богатова Ю.И., Гончаров А.Ю. Районирование шельфа по гидролого-гидрофизическим параметрам. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология / под ред. Ю.П. Зайцева, Б.Г. Александрова, Г.Г. Миничевой. Киев : Наукова думка, 2006. С. 83−86.
Г оворин І.О. Структурно-морфологічна характеристика донних поселень мідій у прибережних морських екосистемах, що знаходяться в зоні впливу річкового стоку. Морський екологічний журнал. 2021. № 2. С. 7−15.
С тадниченко С.В. Косвенные оценки смертности и выживаемости мидий северо-западной части Черного моря. Вісник ОНУ. 2010. Т.15, вип. 17. С. 82–87.
О десский регион Черного моря: гидробиология пелагиали и бентали [монография] / Л.В. Воробьева и др. ; отв. ред. Б.Г. Александров. Одесса : Астропринт, 2017. 324 с.
Штыркина Л.Ф. Влияние температуры и солености воды на ранний онтогенез черноморской мидии (Mytilus galloprovincialis). IV Всесоюз. конф. по промысл. беспозвоночным (Севастополь, апрель 1986). Ч. 2: тезисы докл. Москва, 1986. С. 257–258.
Шурова Н.М. Влияние солености на структуру и состояние поселений двустворчатого моллюска Mytilus galloprovincialis. Биология моря. 2001. Т. 27, № 3. С. 187–191.
Шурова Н.М. Структурно-функциональная организация популяции мидий Mytilus galloprovincialis Черного моря. Киев: Наукова думка, 2013. 207 с.
Шурова Н.М., Стадниченко С.В. Изменения популяционных характеристик черноморской мидии и стратегия формирования ее популяции в современных условиях среды. Вісник Житомирського педагогічного університету. 2002. Вип. 10. С. 137–139.
Шурова Н.М., Золотарев В.Н. Сезонные слои роста в раковинах мидии Черного моря. Биология моря. 1988. № 1. С. 18−22.
Çinar M.E., Katağan T., Koçak F., Öztürk B., Ergen Z., Kocatas A., Önen, M., Kirkim F., Bakir K., Kurt G., Dağli E., Açik S., Doğan A., Özcan T. Faunal assemblages of the mussel Mytilus galloprovincialis in and around Alsancak Harbour (Izmir Bay, eastern Mediterranean) with special emphasis on alien species. Journal of Marine Systems. 2008. Vol. 71. P. 1–17.
F isat II: FAO-ICLARM Fish Stock Assessment Tools (version 1.2.0) / eds. F.C. Gayanilo, P. Sparre, D. Pauly. FAO , Rome, 2002. UR L: http://www.fao.org/fi/statist/fisoft/fisat.
K ayhan F.E., Balkis N., Aksu A., Yon Ertug N.D., Sesal C. Trace metal concentration and sea water quality of Tuzla Shipyard Area, Istanbul, Turkey using Mediterranean mussels (Mytilus galloprovincialis) for monitoring aquatic pollution. Pakistan Journal of Zoology. 2016. Vol. 48 (2). P. 597–600.
Marques H.L.de.A., Pereira R.T.L., Corrrea B.C. Seasonal variation in growth and yield of the brown mussel Perna perna (L.) cultured in Ubatuba, Brazil. Aquaculture. 1998. Vol. 189. P. 263−273.
Munro J.L., Pauly D. A simple method for comparing the growth of fishes and invertebrates. Fishbite. 1983. Vol. 1. P. 5–6.
Nikolic M., Kuznetsova T., Kholodkevich S., Gvozdenovic S., Mandic M., Joksimovic D., Teodorovic I. Cardiac activity in the Mediterranean mussel (Mytilus galloprovincialis Lamarck, 1819) as a biomarker for assessing sea water quality in Boka Kotorska Bay, South Adriatic Sea. Mediterranean Marine Science. 2019. Vol. 20(4). P. 680–687.
Nwe W.W., Aye Z.M., Oo N.N., Myint M.N. Population parameters of Green Mussel, Perna viridis (Linnaeus, 1758) from Ye Estuary, Mon Coastal Area, Myanmar. International Journal of Scientific and Research Publications. 2020. Vol. 10 (12). P. 309−314.
Pauly D., Munro J.L. Once more on the comparison of growth in fish and invertebrates. Fishbyte, The WorldFish Center. 1984. Vol. 2 (1). P. 1−21.
Prato E., Biandolino F., Parlapiano I., Papa L., Denti G., Fanelli G. Estimation of growth parameters of the Black Scallop Mimachlamys Varia in the Gulf of Taranto (Ionian Sea, Southern Italy). Water. 2020. Vol. 12 (12). 3342.
R eimer O., Tedengren M. Phenotypical improvement of morphological defences in the mussel Mytilus edulis induced by exposure to the predator Asterias rubens. Oikos. 1996. Vol. 75, № 3. P. 383−390.
R ichir J., Gobert S. A reassessment of the use of Posidonia oceanica and Mytilus galloprovincialis to biomonitor the coastal pollution of trace elements: New tools and tips. Marine Pollution Bulletin. 2014. Vol. 89 (1–2). P. 390−406.
S tadnichenko S.V., Shurova N.M. Estimating productivity of the Black Sea mussels from their density and biomasse. Black Sea Ecological Problems: Collected papers. Odessa: SCSE IO, 2000. P. 297–300.
T urja R., Hoher N., Snoeijs P., Baršienė J., Butrimavičienė L., Kuznetsova T., Kholodkevich S.V., Devier M., Budzinski H.H., Lehtonen K.K. A multibiomarker approach to the assessment of pollution impacts in two Baltic Sea coastal areas in Sweden using caged mussels (Mytilus trossulus). Science of The Total Environment. 2014. Vol. 473−474. P. 398−409.
