ІДЕНТИФІКАЦІЯ АЗОВСЬКОЇ ТА ЧОРНОМОРСЬКОЇ КАМСИ У ЧОРНОМУ МОРІ БІЛЯ БЕРЕГІВ УКРАЇНИ ТА ТУРЦІІ В ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРІОД 2006-2012 РОКІВ НА ОСНОВІ ВМІСТУ ДОКОЗАГЕКСАЄНОВОЇ КИСЛОТИ У ФОСФОЛІПІДАХ
Ключові слова:
азовська камса, чорноморська камса, фосфоліпіди, жирнокислотний складАнотація
Аналізували вміст докозагексаєнової кислоти (ДГК, 22:6 n3) у фосфоліпідах (ФЛ) камси для ідентифікації азовської і чорноморської рас на зимівлі 2006-2012 рр. біля берегів України (Криму) і Туреччини. Раніше було показано, що вміст ДГК в ФЛ достовірно розрізняється у азовської і чорноморської камси (14.44 ± 2.12% і 24.44 ± 2.73 % суми жирних кислот, відповідно). Згідно вмісту ДГК в ФЛ, в 2006, 2009 і 2010 рр. біля берегів Севастополя, Євпаторії, Нового Світу, Судака була присутня як азовська, так і чорноморська камса. У 2007 і 2008 рр. у мисів Меганом та Айтодор, біля берегів Севастополя, Качи та Одеси була присутня лише чорноморська, а в 2011 і 2012 рр. - лише азовська камса. Біля берегів Туреччини (від Сінопа до Трабзона) зустрічалася переважно камса з високим вмістом ДГК в ФЛ (чорноморська). Хамса з низьким вмістом ДГК (азовська) була виявлена в одному з 3-х тралових уловів у листопаді 2006 року біля берегів Сінопа і в одному з семи уловів у грудні 2010 року біля берегів Трабзона. У грудні 2011 р. поблизу Трабзона (Орду і Сюрмєне) була присутня камса з вмістом ДГК близьким до азовської. Таким чином, з 2006 по 2010 роки чорноморська камса домінувала, як біля берегів України (у 10 з 14 тралових уловів), так і біля берегів Туреччини (у 18 з 21 уловів). У 2011 і 2012 роках біля берегів України (Криму) і в 2011 р. біля берегів Туреччини (у південно-східній частині моря) була виявлена лише азовська камса.
Посилання
Алтухов Ю. П. Популяционная генетика рыб. – М.: Пищ. пром-сть, 1974. – 245 с.
Данилевский Н. Н. О проникновении черноморской хамсы в Азовское море и сопутствующих условиях среды // Тр. АзчерНИРО. – 1960. – Вып. 18.
Данилевский Н. Н. Важнейшие факторы, определяющие сроки и районы образования промысловых скоплений черноморской хамсы // Тр. АзчерНИРО. – 1964. – Вып. 22. – С. 115 – 124.
Зуев Г.В. Пелагические рыбы Черного моря: состав, распределение и современное состояние запасов / Ред. В. Н. Еремеев, А. В. Гаевская, Г. Е. Шульман, Ю. А. Загородняя. Промысловые биоресурсы Черного и Азовского морей. – Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2011. – С. 26 – 65.
Зуев Г. В., Гуцал Д. К., Репетин Л. Н., Салехова Л. П., Мельникова Е. Б., Бондарев В. А., Мурзин Ю. Л. Популяционная структура и условия формирования промыслового запаса хамсы Engraulis encrasicholus у побережья Крыма в осенне-зимний сезон 2007/2008 гг. // Морск. экол. журн. – 2009. – 8, № 1. – С. 42 – 53.
Марти Ю. Ю. Миграции морских рыб. – М.: Пищ. пром-ть, 1980. – 248 с.
Пузанов И. И. Анчоус. Опыт научно-промысловой монографии // Зап. Горьковского Гос. унив-та. – 1936. – Вып. 5. – 101 с.
Световидов А. Н. Рыбы Черного моря. - М.: Наука, 1964. – 550 с.
Чащин А. К., Дубовик В. Е., Негода С. А., Чащина А. В. Воздействие желетелых гидробионтов-вселенцев на популяции азовских пелагических рыб и перспективы промысла // Рибне господарство України. – 2011. – № 1. – С. 10 – 18.
Шульман Г. Е. Физиолого-биохимические особенности годовых циклов рыб. – М.: Изд-во Пищ. пром-сть, 1972. – 365 с.
Юнёва Т. В., Щепкина А. М., Забелинский С. А., Никольский В. Н., Бат Л., Кая Я., Сейхан К, Шульман Г. Е. Жирнокислотный состав фосфолипидов азовской хамсы Engraulis encrasicholus maeoticus Pusanov и черноморской хамсы Engraulis encrasicholus ponticus Alexandrov в промысловый период 2006 – 2011 гг. // Морск. экол. журн. – 2013. – 12, 2. – С. 88 – 99.
Chashchin A. K. The Black Sea populations of anchovy // Sci. Mar. – 1996. – 60 (Supl. 2). – P. 219 – 225.
FAO. Fishery statistics. 2010. Downloadable at: http://www.fao.org.
Ivanova P. P., Dobrovolov I. S. Population-genetic structure on European anchovy (Engraulis encrasicolus, Linnaeus, 1758) (Osteichthyes: Engraulide) from Mediterranean Basin and Atlantic Осean // Acta Adriat. – 2006. – 47(1). – P. 13 – 22.
