ПІДХОДИ ДО ВИБОРУ СТАНЦІЙ МОНІТОРИНГУ ФІТОПЛАНКТОНУ НА ПРИКЛАДІ МИСУ ПІВНІЧНИЙ ОДЕСЬКИЙ

  • А.Б. Зотов ДУ «Інститут морської біології НАН України»
  • Є.В. Соколов ДУ «Інститут морської біології НАН України»
  • Ю.І. Богатова ДУ «Інститут морської біології НАН України»
  • М.О. Павловська ДУ «Національний Антарктичний науковий центр»
  • А.О. Джулай ДУ «Національний Антарктичний науковий центр»
Ключові слова: моніторинг, фітопланктон, дані супутника, Чорне море

Анотація

Вибір станцій моніторингу є однією з важливих методологічних задач, яка має бути вирішена в процесі планування довгострокових екологічних досліджень. Це визначає необхідність пошуку підходів, що дозволяють досягнути відповідності критеріям Морської Стратегії ЄС при виборі станцій прибережного моніторингу фітопланктону. Одним з них є використання результатів інтерпретації супутникових даних. Вони можуть бути дієвим інструментом при аналізі гетерогенності розподілу водних мас в районі, де планується прибережний моніторинг і дозволяють визначити акваторію, на яку можна розповсюджувати його результати. Наступним етапом є комплексні дослідження, на основі яких аналізується гетерогенність розподілу фітопланктону локальної прибережної акваторії і виявляються фактори, що визначають ці відмінності. За результатами цього аналізу визначається оптимальна локалізація і кількість станцій моніторингу. Ці підходи розглядаються на прикладі досліджень локальної прибережної чорноморської акваторії. Аналіз розподілу фітопланктону на 6 станціях в районі мису Північний Одеський виявив значні відмінності у вертикальному та горизонтальному розподілі фітопланктону. Дослідження гідрологічних (поверхнева температура, каламутність та напрям течій) та гідрохімічних показників дозволили пояснити ці відмінності як наслідок впливу конкретних факторів. Головними з них були різний характер водообміну та відмінності вмісту органічних та мінеральних форм біогенних речовин на станціях. Це призводило до різного типу розподілу біомаси на станціях і навіть значних відмінностей таксономічної структури угруповань фітопланктону в межах локальної акваторії. Проведені дослідження дозволили визначати локації, де вплив природних особливостей берегів, штучних прибережних споруд та джерел прибережної евтрофікації є мінімальним. Це дає можливість використовувати їх в якості станцій постійного моніторингу у відповідності до стандартів Морської Стратегії ЄС.

Посилання

1. Зотов А.Б. Унификация расчета объема клеток микроводорослей Черного моря в соответствии со стандартом ЕС. Альгология. 2018. Т. 28. № 2. С. 208–232.
2. Международные океанологические таблицы. Вып. 1. Москва : Гидрометеоиздат, 1969. 107 с.
3. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / А.В. Гриценко та ін. Харків : УкрНДІЕП, 2012. 37 с.
4. Методы гидрохимических исследований океана. Москва : Наука, 1978. 261 с.
5. Методические рекомендации по определению комплекса морфо–функциональных показателей одноклеточных и многоклеточных форм водной растительности / Миничева Г.Г. та ін. Одесса, 2003. 37 с.
6. Руководство по химическому анализу морских вод. РД 52.10.243-92. Санкт-Петербург : Гидрометеоиздат, 1993. 263 с.
7. Таблицы растворимости кислорода в морской воде. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1976. 195 с.
8. Utermohl H. Zur Vervollkommnung der quantitativen phytoplankton methodik Phytoplankton–Methodik. Mitteilungen Internationale Vereinigung Theoretische und Angewandte Limnologie, 1958. 9: 1–38.
9. Marine Strategy Framework Directive. Directive 2008/56/EC of the European parliament and of the council of 17 June 2008. Official Journal of the European Union L 164/19, 25.6.2008.
10. Moncheva S., Parr B. Manual for Phytoplankton Sampling and Analysis in the Black Sea. Black Sea Commission. 2005. (updated 2010). 68 рр.
11. Water Framework Directive. Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council establishing a framework for the Community action in the field of water policy, Official Journal (OJ L 327) on 22 December 2000.
Опубліковано
2022-01-25
Розділ
Наукові статті