ВИЗНАЧЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ЕКСТРАКТУ ТОКСИНІВ ЦІАНОБАКТЕРІЙ ПІД ЧАС ЇХНЬОГО МАСОВОГО РОЗВИТКУ В ОДЕСЬКИЙ ЗАТОЦІ ПІСЛЯ ПІДРИВУ ГРЕБЛІ КАХОВСЬКОЇ ГЕС
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2026.1.4Ключові слова:
біотестування, гостра токсичність, ціанобактерії, Одеська затока, підрив греблі Каховської ГЕСАнотація
Представлені результати визначення методом біотестування гострої летальної токсичності екстракту токсинів ціанобактерій, які масово розвивались у прибережній акваторії Одеської затоки після руйнування греблі Каховського водосховища. Внаслідок цієї катастрофи в липні 2023 року в Одеській затоці спостерігалась фаза «цвітіння» прибережного фітопланктону за участю ціанобактерій (Microcystis aeruginosa, Planktothrix agardhii, Microcystis flos-aquae). Відповідно до стандартизованої методики біотестування було проведено визначення гострої летальної токсичності екстракту ціанобактерій з використанням як тест-об’єкта планктонних ракоподібних Ceriodaphnia affinis Lilljeborg. Була використана культура тест-об’єкта, попередньо адаптована до умов мінералізації води 5‰, що відповідало чинним нормативам та вимогам проведення токсикологічного дослідження. У відповідності до рекомендованої процедури проводили екстракцію токсинів та вторинних метаболітів шляхом трикратної заморозки та відтаювання проби фітопланктону з відомою чисельністю та біомасою. Сумарна біомаса ціанобактерій у пробі становила 15023,1 мг∙л-1 (15,02 г/дм3), це значення було прийнято за 100% під час приготування серії розведень для подальшого токсикологічного експерименту. Встановлено, що екстракт клітин ціанобактерій у кількості колоній або тріхом (30,4 млн/дм3) та сумарній біомасі (15,02 г/дм3) містив токсини, які чинили гостру летальну токсичність стосовно тест-об’єкта. Поріг гострої летальної токсичності водного екстракту біомаси ціанобактерій визначено на рівні 5,72±0,48 г/дм3. Зона токсичної дії була в межах показників біомаси 6,1–10,5 г/дм3. Абсолютна летальна концентрація зумовлена впливом біомаси ціанобактерій на рівні 11,6 г/дм3. Це свідчить, що «цвітіння» морської води Одеської затоки в липні 2023 р. було спричинене токсикогенними штамами ціанобактерій.
Посилання
1. ДСТУ 4173-2003. Якість води. Визначання гострої летальної токсичності на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea) (ISO 6341:1996, MOD). Київ : Держстандарт України, 2004. 17 с.
2. Мінічева Г.Г., Бондаренко О.С., Богатова Ю.І. та ін. Реакція морської екосистеми на наслідки руйнування греблі Каховського водосховища. Морський екологічний журнал. 2023. Т. ХVIІ. № 1–2. С. 52–68. https://doi.org/10.47143/1684-1557/2023.1-2.6.
3. Новосєльська Л.П. Вплив біологічно активних сполук синьо-зелених водоростей на гідробіонти та теплокровні організми. Екологічні науки. 2013. Т. 1(3). С. 38–41.
4. Тучковенко Ю., Степаненко С. Вплив руйнування греблі Каховської ГЕС на екологічний стан Одеського району Чорного моря. Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки. 2023. № 44. С. 71–80. https://doi.org/10.32347/2524-0021.2023.44.71-80.
5. Alva-Marti´nez A.F., Sarma S.S.S., Nandini S. Effect of mixed diets (Cyanobacteria and green algae) on the population growth of the cladocerans Ceriodaphnia dubia and Moina macrocopa. Aquatic Ecology. 2007. Vol. 41. P. 579–585. https://doi.org/10.1007/s10452-007-9115-1.
6. Apeldoorn M.E., van Egmond H.P., Speijers G.J.A., Bakker G.J.I. Toxins in Cyanobacteria. Molecular Nutrition & Food Research. 2007. Vol. 51. Р. 7–60. https://doi.org/10.1002/mnfr.200600185.
7. Greenstein K.E., Zamyadi A., Wert E.C. Comparative assessment of physical and chemical cyanobacteria cell lysis methods for total microcystin-LR analysis. Toxins. 2021. Vol. 13(9). P. 596. https://doi.org/10.3390/toxins13090596.
8. Minicheva G.G., Garkusha O.P., Kalashnik K.S., Marinets G.V., Sokolov Y.V. Response of the Black Sea planktonic and benthic algae to the consequences of the Kakhovka reservoir dam on the Dnipro River (Ukraine) destruction. International Journal of Algae. 2025. Vol. 27(2). Р. 157–176. https://doi.org/10.1615/InterJAlgae.v27.i2.50.
9. Olvera-Ramírez R., Centeno-Ramos C., Martínez-Jerónimo F. Toxic effects of Pseudanabaena tenuis (Cyanobacteria) on the Cladocerans Daphnia magna and Ceriodaphnia dubia. Hidrobiológica. 2010. Vol. 20. № 3. Р. 203–212.
10. Voloshko L.N., Plyushch A.V., Tytova, N.N. Toxins of cyanobacteria (Cyanophyta)]. International Journal of Algae. 2008. Vol. 10(1). P. 14–33. https://doi.org/10.1615/InterJAlgae.v10.i1.20.
11. Vyshnevskyi V., Shevchuk S., Komorin V., Oleynik Y., Gleick P. The destruction of the Kakhovka dam and its consequences. Water International. 2023. Vol. 48(2). Р. 1–17. https://doi.org/10.1080/02508060.2023.2247679.
12. Wilson A., Sarnelle O., Tillmanns A. Effects of cyanobacterial toxicity and morphology on the population growth of freshwater zooplankton: Meta-analyses of laboratory experiments. Limnology and Oceanography. 2006. Vol. 51. Р. 1915–1924. DOI: 10.4319/lo.2006.51.4.1915.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
