ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО ГІДРОЕКОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ ХАДЖИБЕЙСЬКОГО ЛИМАНУ В УМОВАХ ЗМІНИ КЛІМАТУ ТА АНТРОПОГЕННИХ НАВАНТАЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2024.1-2.5Ключові слова:
Хаджибейський лиман, вплив чинників, гідрологічний, гідрохімічний режими, гідробіологічні показники, фітопланктон, зоопланктон, зообентос, іхтіофауна, рибопродуктивністьАнотація
У статті надана характеристика гідроекологічного режиму Хаджибейського лиману на основі результатів аналізу гідрологічних, гідрохімічних та гідробіологічних даних, отриманих під час польових досліджень 2021–2024 рр., та архівних даних. Польові дослідження виконувались на 13 прибережних станціях від верхів’я лиману (с. Шеметове) до його нижньої частини (с. Усатове). Упродовж зазначеного періоду виконаний аналіз мінливості гідрологічних і гідрохімічних характеристик лиманних вод, а також біотичних компонент екосистеми: фітопланктону, зоопланктону, зообентосу, іхтіофауни. Визначені зміни складників прісного водного балансу лиману, які відбувались. Встановлено, що особливості зазначеного періоду визначались насамперед припиненням надходження до лиману зворотних вод зі станції біологічного очищення стічних вод міста Одеси «Північна». У сукупності з посушливими метеорологічними умовами це призвело до зниження середньорічного рівня води в лимані на 1 м. Вказані наслідки цього для екосистеми лиману: погіршення якості води внаслідок підвищення концентрації мінеральних форм біогенних речовин до значень, які постійно значно перевищували гранично допустимі значення для водойм рибогосподарського призначення; підвищення ролі масообміну з донними відкладами у формуванні гідроекологічних умов у лимані; збільшення біомаси фітопланктону у 2023–2024 рр.; стабільне зменшення чисельності і біомаси зоопланктону; погіршення умов для виживання та розвитку молоді піленгасу як головного промислового об’єкта водойми; збільшення середньої для акваторії солоності води з 5,93 до 7,35‰, що не відповідає умовам істотного розмноження прісноводних видів риб – товстолобиків (Hypophthalmichthys molitrix, H. nobilis), амура білого (Ctenopharyngodon idella), коропа звичайного (Cyprinus carpio), карася сріблястого (Carassius gibelio), але не перешкоджає їх успішному нагулу і набору маси у разі штучного зариблення; сприяння виникненню масштабних задух внаслідок дефіциту розчиненого у воді кисню, загибель риб, креветок та інших гідробіонтів. Відзначено, що через відсутність стоку річки Свинна та штучно обмеженого водообміну з основною частиною лиману якість води у водоймах Паліївської затоки значно гірша, ніж у лимані. Зокрема, солоність води в жовтні 2024 року досягала 107‰. Для покращення гідроекологічних умов у водоймах затоки рекомендовано поліпшити їх водообмін з прилеглою частиною Хаджибейського лиману шляхом розчищення і періодичного відкриття шандорів, каналів у греблях, зменшення відміток порогів у них, забезпечення своєчасного і регулярного їх обслуговування.
Посилання
1. Адобовский В.В., Богатова Ю.И., Большаков В.Н. и др. Хаджибейский лиман. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология / под ред. Ю.П. Зайцева, Б.Г. Александрова, Г.Г. Миничевой. Киев : Наукова думка, 2006. C. 391–401.
2. Белєнкова Н.І. Фітопланктон Одеської затоки та Хаджибейського лиману. Вісник ОДУ. 2000. Т. 5. Вип. 1. С. 117–121.
3. Богатова Ю.И., Секундяк Л.Ю., Кирсанова Е.В. Качество водной среды Хаджибейского лимана летом 2016 года. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2017. Вип. 21. С. 78–85.
4. Брянцева Ю.В., Лях А.М., Сергеева А.В. Расчет объемов и площадей поверхности одноклеточных водорослей Черного моря: препр. НАН Украины. Институт биологии южных морей. Севастополь, 2005. 25 с.
5. Бубнова Н.П., Холикова Н.И. Методы изучения макрозообентоса. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных вод и донных отложений. Л. : Гидрометеоиздат, 1980. С. 21–38.
6. Варігін О.Ю. Сучасний стан макрозообентосу Хаджибейського лиману (Північне Причорномор’я). Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія (Біологічні системи). 2024. 16 (3). С. 313–318.
7. Ветрова З.И. Флора водорослей континентальных водоемов Украинской ССР. Эвгленофитовые водоросли. Вып. 1, ч. 1. Киев : Наукова думка, 1986. 346 с.
8. Водний баланс Хаджибейського лиману за різних умов його існування. Звіт з НДР заключний (наук. кер. Є.Д. Гопченко). База даних УкрНТЕІ, бібл. Од. держ. еколог. ун-ту. ДР № 0111U010352, 2011. 86 с.
9. Володкович Ю.Л. Методы изучения морского бентоса. Руководство по методам биологического анализа морской воды и донных отложений. Л. : Гидрометеоиздат, 1980. С. 150–165.
10. Воля Є.Г., Дручин О.І., Черніков Г.Б. Характеристика сучасного стану іхтіофауни Хаджибейського лиману. Академику Л.С. Бергу – 130 лет : сб. научн. ст. Бендери : Eco-TIRAS, 2006. С. 62–65.
11. Гопченко Е.Д., Шакирзанова Ж.Р. Оценка наполнения Хаджибейского лимана поверхностными водами и долгосрочное прогнозирование его состояния в весенний период года. Актуальные проблемы лиманов северо-западного Причерноморья / ред. Ю.С. Тучковенко, Е.Д. Гопченко. Одесса : ТЕС, 2011. С. 69–207.
12. Гуменюк Г.Б. Порівняльна характеристика вмісту концентрацій важких металів у складових гідроекосистеми Хаджибейського лиману. Природно-ресурсний потенціал Куяльницького та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, перспективи розвитку : матеріали Всеукр. наук.- практ. конф, м. Одеса, 18–20 листопада 2015 р. Одеса : ТЕС, 2015. С. 44–47.
13. Дядічко В.Г., Харитонова Ю.В., Гаркуша О.П. Фіто- та зоопланктон Хаджибейського лиману (2016 р., 2021–2023 рр.). Гідробіологічний журнал. 2024. Т. 60. № 4. С. 3–22.
14. Дятлов С.Є., Кошелев О.В., Запорожець С.О. Донні відкладення південної частини Хаджибейського лиману в умовах хронічного забруднення. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : Біологія. 2017. 2 (69). С. 60–64.
15. Коваленко О.В. Флора водоростей України. Т. I. Синьо-зелені водорості. Вип. 1. Порядок хроококальні. Київ : Арістей, 2009. 397 с.
16. Куцоконь Ю.К., Квач Ю.В. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Біологічні студії. 2012. 6(2). С. 199–220.
17. Малаховський В.А. Зміна іхтіоцену Хаджибейського лиману (1979–1992 рр.) та подальший його розвиток. Фауна та екологія тварин. 1992. Т. 1. С. 40–46.
18. Митропольский В.И., Мордухай-Болтовской Ф.Д. Макрозообентос. Методика изучения биогеоценозов внутренних водоемов. М. : Наука, 1975. С. 158–170.
19. Методические рекомендации по сбору и обработке материалов при гидробиологических исследованиях. Зоопланктон и его продукция. Л. : ЗИН, 1984. 35 с.
20. Методика встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України / В.Д. Романенко, В.М. Жукинський, О.П. Оксиюк та ін. Київ : Мінекоресурсів України. 2001. 48 с.
21. Методичні рекомендації з розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти із зворотними водами : Наказ Міндовкілля № 173 від 05.03.2023. Додаток 3. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0173926-21#Text.
22. Нестерова Д.А. Методические рекомендации для отбора проб и обработки морского фитопланктона: препринт. Одесса : OBIBSS НАНУ, 1988. 18 c.
23. Оцінка наповнення Хаджибейського лиману поверхневими водами та довгострокове прогнозування його стану у весняний період року. Водний баланс Хаджибейського лиману за різних умов його існування. Звіт з НДР заключний (наук. кер. Є.Д. Гопченко). База даних УкрНТЕІ, бібл. Од. держ. еколог. ун-ту. ДР № 0109U004793, 2009. 158 с.
24. Оцінка гідроекологічного стану верхньої частини Хаджибейського лиману від с. Єгоровка до с. Алтестове та розробка рекомендацій по поліпшенню водного режиму та відновленню її біологічних ресурсів. Звіт з НДР заключний (наук. кер. Н.С. Лобода). База даних УкрНТЕІ, бібл. Од. держ. еколог. ун-ту. ДР № 0111U010351, 2011. 263 с.
25. Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря, затв. Наказом Мінагрополітики України за № 1284 від 15.06.2023 р., зареєстр. Мін’юст України за № 1253/40309 від 25.07.2023 р.
26. Режим рибогосподарської експлуатації частини Хаджибейського лиману, розташованого на території Біляївського, Роздільнінського та Іванівського районів Одеської області (2017–2026 рр.) (нова редакція). 2017. Розроблено: «Укррибпроект», погоджено: Державне агентство рибного господарства України. 9 с.
27. Снігірьов С.М., Фіногенов О.Л. Сучасний стан промислової іхтіофауни Хаджибейського лиману. Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології : зб. наук. ст. ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 9–11 жовтня 2013 р. Тернопіль : Вектор, 2013. С. 256–258.
28. Снігірьов С.М., Бушуєв С.Г., 2015. Перспективи рибогосподарського використання Хаджибейського лиману. Рибогосподарська наука України. 2015. 3(33). С. 5–17.
29. Старушенко Л.І., Бушуєв С.Г. Причорноморські лимани Одещини та їх рибогосподарське використання. Одеса : Астропрінт, 2001. С. 87–99.
30. Тучковенко Ю.С., Козлов М.О. Водний баланс Хаджибейського лиману у сучасний період. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2017. 21. С. 66–77.
31. Тучковенко Ю.С., Сапко О.Ю., Тучковенко О.А. Характеристика станцій біологічного очищення стічних вод міста Одеса як джерел біогенного забруднення морського середовища в сучасний період. Український гідрометеорологічний журнал. 2020. 25. C. 127–135.
32. Тучковенко Ю.С., Хохлов В.М., Лобода Н.С. Вплив змін клімату на водний баланс квазізакритих лиманів північно-західного Причорномор’я. Український гідрометеорологічний журнал. 2022. 29. С. 32–47.
33. Тучковенко Ю.С. Комплексне вирішення проблеми забезпечення доброго екологічного стану морського середовища на прилеглій до північної частини міста Oдеса ділянці узбережжя. Український гідрометеорологічний журнал. 2023. (31). С. 22–32.
34. Шакірзанова Ж.Р. Оцінка стану Хаджибейського лиману і прогнозування можливих рівнів води у ньому. Український гідрометеорологічний журнал. 2015. 16. С. 156–163.
35. Шерман І.М., Кутіщев С.В. Основи екології і технології рибництва в умовах астатичної мінералізації. Київ : Вища освіта, 2007. 143 c.
36. Царенко П.М. Краткий определитель хлорококковых водорослей Украинской ССР. Киев : Наукова думка, 1990. 208 с.
37. Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Vol. 1. Cyanoprokaryota, Euglenophyta, Chrysophyta, Xanthophyta, Raphidophyta, Phaeophyta, Dinophyta, Cryptophyta, Glaucocystophyta and Rhodophyta / Eds.: P. Tsarenko, S. Wasser, E. Nevo. Rugell : Gantner Verlag, 2006. 713 p.
38. Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Vol. 2. Bacillariophyta / Eds.: P.M. Tsarenko, S. Wasser, E. Nevo. Rugell : Gantner Verlag, 2009. 413 p.
39. Algae of Ukraine: diversity, nomenclature, taxonomy, ecology and geography. Vol. 3. Chlorophyta / Eds.: P. Tsarenko, S. Wasser, E. Nevo. Rugell : Gantner Verlag, 2011. 510 p.
40. Garkusha O.P. Features of the phytoplankton in the Khadjibei Estuary (northern coast of the Black Sea) in the modern period (2016–2021). 55th European Marine Biology Symposium : Book of abstract, 19–23 September 2022, Gdańsk, Poland. P. 83.
41. Hoppenrath M., Elbrachter M., Drebes G. Marine phytoplankton. Kleine Senckenberg Reihe, 2009. 264 p.
42. Moncheva S., Parr B. Manual for Phytoplankton Sampling and Analysis in the Black Sea. 2010. URL: http://www.blacksea-commission.org/Downloads/Phytoplankton_‰20Mannual-Final-1.pdf.
43. Terenko G.V., Hushchyna K.G. Planktothrix agardhii (Cyanoprokaryota) toxic blooms in Khadzhibey Estuary (Ukraine). Marine ecosystems: research and innovations : Book of abstracts of International scientific conference, 27–29 October 2021, Odessa, Ukraine. Odessa – Istambul, 2021. P. 80.
44. World Register of Marine Species. 2024. www.marinespecies.org. URL: https://www.marinespecies.org.
