РІЗНОМАНІТТЯ РИБ УТЛЮЦЬКОГО ЛИМАНУ
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2020.1.05Ключові слова:
Утлюцький лиман, риби, чисельність, солоністьАнотація
Утлюцький лиман є одним з найбільших лиманів Азовського моря, який розташований в північно-західній його частині. В статті представлена характеристика іхтіоценозу Утлюцького лиману. В сучасних умовах у ньому відмічено 48 видів риб з 22 родин. Сьогодні не відмічаються такі види, як морський коник довгорилий, морська голка товсторила, морська голка тонкорила, минь річковий, рибець звичайний, лящ звичайний.
Їх відсутність пов’язана з низькою чисельністю або з повною їх відсутністю в Азовському морі в останні роки. Збагачення фауни риб лиману відбулося за рахунок нових інвазійних видів, таких як кефаль піленгас, сонячний окунь, карась сріблястий, а також за рахунок розширення ареалу чорноморських видів – пеламіди атлантичної, ставриди середземноморської, морського язика піщаного та низки інших. Основу іхтіоценозу лиману за чисельністю особин складає анчоус європейський, бичок кругляк та атерина чорноморська. В уловах зябрових сіток та малькового волока на ці види припадає більше половини улову за чисельністю особин.
Другорядними видами є кефалі сингіль та піленгас, карась сріблястий, бички пісочник, кругляк, трав’яник та інші. Відмічені зміни солоності вод лиману, які вплинули на структуру іхтіофауни водойми. Так, в умовах відносно низьких показників солоності в уловах відмічається висока чисельність карася сріблястого, плітки звичайної та навіть нетипові для морських акваторій прісноводні види – щука звичайна, сонячний окунь, краснопірка звичайна та інші. Натомість в умовах підвищення солоності в лимані зростають улови морських видів риб. Так, чисельність в уловах анчоуса європейського, кефалей сингіля і лобаня та інших видів збільшилася від 1–2 % до 10–12 % від загальної кількості виловлених особин.
Посилання
Алексеев, А.Н., Н.А. Алексеев, и Л.Б. Андрижиевская. 1973. Гидрохимическая характеристика Утлюкского и прилегающих к нему лиманов. В Вопросы изучения и освоения Азовского моря и его побережий, 43-44. Краснодар.
Гаргопа, Ю.М. 1998. Влияние климатических факторов на крупномасштабную изменчивость элементов водного баланса, солености и отдельных компонентов биоресурсов Азовского и Черного морей. В Основные проблемы рыбного хозяйства и охраны рыбохозяйственых водоемов Азово-Черноморского басейна (1996-1997 гг.), 23-29. Ростов-на-Дону.
Генералова, В.Н. 1951. “Водная растительность Утлюкского лимана и Арабатской стрелки в Азовском море. ” Труды АзЧерНИРО 15:331-340.
Гетманенко, В.А., и К.В. Жирякова. 2005. “Гидробиологическое и рыбохозяйственное значение Утлюкского лимана. ” Рыбное хозяйство Украины 70-72.
Демченко, В.А. 2009. “Сравнительная характеристика ихтиофауны лиманов и заливов Азово-Черноморского бассейна. ” Вісник Запорізького національного університету 2:142-146.
Демченко, В.О. 2004. “Іхтіофауна та показники якості води Молочного лиману в зв`'язку з рибогосподарським використанням водойми. ” Дис. канд. біол. наук, Інститут гідробіології НАН України.
Демченко, В.О. 2005. “Динаміка видового складу риб Східного Сивашу у зв’язку з трансформацією водойми. ” Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія 4(27):65-67.
Демченко, В.О. 2011. Іхтіофауна водойм Азово-Сиваського національного природного парку. ” Вісник Запорізького національного університету. Біологічні науки 1:32-38.
Демченко, В.О. 2013. “Закономірності трансформації іхтіофауни водойм Азовського басейну за впливу природних та антропогенних чинників.” Дис. д-ра біол. наук, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича.
Демченко, В.О., та А.І. Смірнов. 2009. “Зміни іхтіорізноманіття лиманів Сасик, Тилігульський, Молочний та Утлюцький. ” Біологія та валеологія 11:16-23.
Євтушенко, М.Ю., та В.О. Демченко. 2011. “Основні тенденції змін в іхтіоценозах водойм північно-західної частини Азовського моря. ” Доповіді НАНУ 11:143-146.
Маринич, О.М. ред. 1993. П-Я. Т. 3 в Географічна енциклопедія України. Київ: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1989-93.
Мовчан, Ю.В. 2011. Риби України. Київ: Золоті ворота.
Проскурина, Е.С., С.К. Спичак, и Н.А. Алексеев. 1983. “Гидрохимический и гидробиологический режим Утлюкского лимана. ” Рыбное хозяйство 5:25-26.
Родионова, Т.В. 1936. “Материалы по ихтиофауне Утлюкского лимана Азовского моря. ” Ученые записки Харьковского государственного университета 6-7:361-363.
Родіонова, Т.В. 1937. “До біології бичків Утлюцького лиману.” Праці наук.-дослід. зоолог.-біолог інст. Харківського університету 4:173-188.
Demchenko, V., S. Vinokurova, J. Chernichko, and V. Vorovka. 2015. “Hydrological regime of Molochnyi liman under anthropogenic and natural drivers as a basis for management decision-making. ” Environmental Science & Policy 46:37-47.
Global Information System on Fishes Base. 2019. Дата звернення Грудень: http://www.fishbase.оrg.
Kostyushin, V.A., N.A. Bagrikova, S.Yu. Kostin, S.A. Karpenko, I.I. Maslov, N.N. Tovpinets, V.A. Demchenko, I.S. Mitiaj, A.G. Antonovsky, Yu.A. Zagorodniaia, S.P. Chertevko, T.I. Kotenko, A.G. Kotenko, R.N. Chernichko, I.I. Chernichko, Yu.A. Andriushchenko, V.M. Popenko, A.B. Grinchenko, S.V. Khomenko, and H.V. Fesenko. 2005. Irigational agriculture and conservation of biodiversity in Dzhankoi District of the Autonomous Republic of Crimea. Kyiv: Schmalhausen Institute of Zoology.