РОЛЬ ПОРТІВ І СУДНОПЛАВСТВА У ТРАНСФОРМАЦІЇ МОРСЬКИХ ЕКОСИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2020.1.01Ключові слова:
порти, судно, судноплавні шляхи, види-вселенці, трансформація екосистемАнотація
Всі морські порти (МП) є специфічними екосистемами, що поєднують у собі у різних поєднаннях природні і штучні компоненти. У них виділяються більш-менш автономні підсистеми: пелагіалі, періфіталі, бенталі. Пелагіаль об’єднує підсистеми в єдину екосистему того чи іншого порту. Незважаючи на індивідуальні відмінності МП, вони будуються і функціонують в умовах ослаблених гідродинаміки і водообміну. Завдяки штучному збільшенню глибин в МП виникає можливість для вертикальної стратифікації водних мас і формування стійкого пікноклину.
Введення в екосистеми МП великої кількості стаціонарного (гідротехнічні споруди) і тимчасового, рухомого (корпуси суден, різного роду сміття) твердого субстрату сприяє зростанню біологічної продукції. Внаслідок огорожі і зниженої загальної гідродинаміки в акваторіях МП відбувається накопичення різного роду суспензій, органічних речовин, біогенних елементів. Бічні поверхні гідротехнічних споруд в МП виконують функції штучних рифів і багато в чому нагадують поставлене вертикально дно.
В екосистемах МП простежується зв’язок між найважливішими біотопами і різними типами рухів води. Час від часу відбувається підйом сірководню в огороджених акваторіях МП, що значно зменшує обсяг води, який придатний для виживання планктерів, нектонних організмів і організмів періфітона.
Найбільше на зміну місцевих морських біот впливають – екосистеми МП, будівництво та експлуатація суднових ходів, що з’єднують різні водойми, перенесення гідробіонтів судами на зовнішніх поверхнях і в баластних танках. Завдяки наявності великої кількості штучного твердого субстрату МП виявляються притулком для багатьох місцевих видів і джерелом личиночного матеріалу для прилеглих акваторій. У МП відбувається обмін видів між обростанням корпусів суден і гідротехнічних споруд. Багато видів-вселенців закріплюються передусім в акваторіях МП і в сусідніх екосистемах.
Посилання
Александров, Б.Г. 2004. “Проблема переноса водных организмов судами и некоторые подходы к оценке риска новых инвазий. ” Морской экологический журнал 3 (1):5-17.
Александров, Б.Г. 2008. Гидробиологические основы управления состоянием прибрежных экосистем Черного моря. Киев: Наукова думка.
Алимов, А.Ф. и др. 2004. Биологические инвазии в водных и наземных экосистемах. Москва, Санкт-Петербург: Т-во научных изданий КМК.
Алимов, А.Ф., М.И. Орлова, и В.Е. Панов. 2000. Последствия интродукции чужеродных видов для водных экосистем и необходимость мероприятий по его предотвращению. В Виды-вселенцы в европейских морях России. 12-23, Аппатиты: Изд-во КНЦ РАН.
Болтачев, А.Р., и др. 2003. ”Балластные воды как основной антропогенный фактор биологического загрязнения Черного моря. ” Рибне господарство України 1(24):11-15.
Виноградов, А.К., ред. 2008. Экосистема Григорьевского (Малого Аджалыкского) лимана. Одесса: Астропринт.
Виноградов, А.К., и И.А. Синегуб. 2015. ”Важнейшие абиотические особенности и биотопическая структура акваторий морских портов. ” Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету (Серія: біологія) 3-4(64):92-96.
Виноградов, А.К., Ю.И. Богатова, и И.А. Синегуб. 2012. Экосистемы акваторий морских портов Черноморско-Азовского бассейна (Введение в экологию морских портов). Одесса: Астропринт.
Виноградов, А.К., Ю.И. Богатова, и И.А. Синегуб. 2014. Экология морских портов (Черноморско-Азовский бассейн). Одесса: Астропринт.
Витер, Т.В. 2011. ”Макрозообентос гидротехнических сооружений бухт Севастопольская и Камышовая. ”Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа, 25(1):408-416.
Воробьева, Л.В. 1996. ”Динамика заселения мейофауной субстратов искусственного и естественного происхождения в морской среде. ” Гидробиологический журнал 32(6):15-20.
Грінбарт, С.Б. 1938. ”Обростання дерев’яних та кам’яних споруд в Одеській затоці. ” Праці Одеського державного університету (Серія: біологія) 3:53-57.
Жирков, И.А., А.И. Азовский, и О.В. Максимова. 2010. Жизнь на дне. Биогеография и биоэкология. Москва: Товарищество научных изданий КМК.
Зайцев, Ю., Б. Александров, и др. 2004. Базовые биологические исследования Одесского морского порта (август-декабрь 2001 года) (Итоговый отчет). Одесса: Одесский демонстрационный центр программы ГлоБалласт.
Залеский, Е. 1971. География морского транспорта. Москва: Прогресс.
Звягинцев, А.Ю. 2005. Морское обрастание в северо-западной части Тихого океана. Владивосток: Дальнаука.
Звягинцев, А.Ю., В.В. Ивин, и И.А. Кашин. 2009. Методические рекомендации по исследованию судовых балластных вод при мониторинге морских инвазий. Владивосток: Дальнаука.
Звягинцев, А.Ю., и С.Р. Михайлов. 1988. Обрастание морских судов и гидротехнических сооружений в Южном Вьетнаме. В Биология прибрежных вод Вьетнама. Гидробиологические исследования литорали и сублиторали Южного Вьетнама, 137-158. Владивосток: ДВО АН СССР.
Зевина, Г.Б. 1961. ”Обрастание гидротехнических сооружений на Каспийском море. ” Труды Института океанологии АН СССР 49:65-96.
Зернов, С.А. 1913. К вопросу об изучении жизни Черного моря. Санкт-Петербург: Тип. Имп. АН.
Калугина-Гутник, А.А. 1975. Фитобентос Черного моря. Киев: Наукова думка.
Карпинский, М.Г. 2009. ”Об особенностях вселения морских видов в Каспий. ” Российский журнал биологических инвазий 2:2-7.
Лосовская, Г.В. 1969. Об изменениях донной фауны Сухого лимана после соединения его с морем. В Биологические проблемы океанографии южных морей, 56-59. Киев: Наукова думка.
Матишов, Г.Г., Ю.А. Жданов, и Н.В. Лебедева, ред. 2002. Экосистемные исследования Азовского моря и побережья. Апатиты: Изд-во КНЦ РАН.
Миловидова, Н.Ю., и И.М. Цымбал. 1984. ”Фитообрастания гидротехнических сооружений в портовых акваториях некоторых черноморских бухт. ” Экология моря 17:76-79.
Миничева, Г.Г. и др. 2011. ”Закономерности формирования фитообрастания от ориентации подводных поверхностей. ” Морской экологический журнал 4:56-66.
Михайлов, С.Р. 1980.Обрастание судов в прибрежных и открытых океанических водах. В Экология обрастания в северо-западной части Тихого океана, 38-49. Владивосток.
Михайлов, С.Р., и И.А. Кашин. 1981. Обрастание пирсов и затонувших судов в бухтах Рассвет и Нагаева Тауйской губы Охотского моря. В Организмы обрастания дальневосточных морей, 3-15. Владивосток: ДВНЦ АН СССР.
Мощенко, А.В. 2006. Роль микромасштабной турбулентности в распределении и изменчивости бентосных животных. Владивосток: Дальнаука.
Муравьева, И.П. 1994. ”Макрофитообрастания на искусственных подводных сооружениях в акватории Севастополя.” Тези доповідей I з’їзду гідроекологічного товариства України, Київ, Листопад.
Никитин, В., и Н. Тарасов, ред. 1957. Морское обрастание и борьба с ним. Москва: Военное издательство Минобороны СССР.
Никитин, В.Н. 1947. ”Биология обрастания судов в Черном море. ” Доклады АН СССР 58(6):1183-1185.
Николаев, И.И. 1979. Последствия непредвиденного антропогенного расселения водной фауны и флоры. В Экологическое прогнозирование, 76-93. Москва: Наука.
Орлова, М.И. 2000. Каспийский бассейн как регион-донор и регион-реципиент биоинвазий водных беспозвоночных. В Виды-вселенцы в европейских морях России, 58-75. Апатиты: Изд-во КНЦ РАН.
Протасов, А.А. 2011. Жизнь в гидросфере. Очерки по общей гидробиологии. Киев: Академпериодика.
Раилкин, А.И. 2008. Колонизация твердых тел бентосными организмами. Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского университета.
Резниченко, О.Г. 1978. Значение субстратов и ценозов обрастания в жизни прибрежных и океанических вод галосферы. В Закономерности распределения и экология прибрежных биоценозов, 14-16. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение.
Рубцова, С.И., и С.В. Алемов. 2011. ”Влияние дноочистительных работ на экологическое состояние портовых акваторий. ” Морской экологический журнал 10(2):81-87.
Сальський, В.О. 1962. ”До вивчення обростань затонулих суден з допомогою водолазної техніки. ” Наукові записки Одеської біологічної станції 4:66-71.
Свирская, М.А., и Е.П. Мельничук. 1973. ”Предварительные данные о составе обрастания в некоторых портах Черного моря. ” Материалы Всесоюзного симпозиума по изученности Черного и Средиземного морей, использованию и охране их ресурсов, Севастополь, Октябрь.
Селифонова, Ж.П. 2010. Контроль судовых балластных вод как метод предотвращения биологического загрязнения морской среды. Апатиты: Издательство КНЦ РАН.
Селифонова, Ж.П. 2012. Экосистемы акваторий черноморских портов Новороссийска и Туапсе. Санкт-Петербург: Наука.
Союзов, А.А., и С.И. Христенко. 1975. ”Проблемы охраны вод Мирового океана от загрязнения при морских нефтеперевозках. ” Проблемы экономики моря 4:26-32.
Степаньян, О.В. 2008. ”Водоросли-обрастатели портовых сооружений Азовского и Черного морей. ” Материалы международной научно-практической конференции «Перифитон и обрастание: теория и практика», Санкт-Петербург, Октябрь.
Татаринцева, Т.А. и др. 2000. Средиземноморские вселенцы в планктоне и донной фауне Каспийского моря. В Виды-вселенцы в европейских морях России, 169-183. Апатиты: Издательство КНЦ РАН.
Шиганова, Т.А. 2009. ”Чужеродные виды в экосистемах южных внутренних морей. ” Дис. д-ра биол. наук, Московский государственный университет.
Carlton, J.T., and J. Geller. 1993. ”Ecological roulette: the global transport of nonindigenous marine organisms. ” Science 261(5117):78-82.
Dumont, H., T.A. Shiganova, and U. Niermann. 2004. Aquatic invasions in the Black, Caspian and Mediterranean Seas. Netherlands: Kluver Academic Publishers.
Leprakovski, E. et al. 2002. Invasive aquatic of Europe. Distribution impact and management. Netherlands: Kluver Academic Publishers.
Vinogradov, A.K., Yu.I. Bogatova, and I.A. Synegub. 2018. Ecology of Marine Ports of the Black and Azov Sea Basin. Springer International Publishing AG.
