БІОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОСИСТЕМ СУХОГО І ГРИГОРІВСЬКОГО ЛИМАНІВ ЯК АКВАТОРІЙ МОРСЬКИХ ПОРТІВ (ПІВНІЧНО-ЗАХІДНА ЧАСТИНА ЧОРНОГО МОРЯ)
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2022.1-2.3Ключові слова:
Сухий і Григорівський лиман, морські порти, екосистеми, біотопи, біоти, біотичні особливості. північно-західна частина Чорного моряАнотація
Поєднання раніше закритих Сухого та Григорівського лиманів з морем, днопоглиблення та перетворення їх на морські затоки-порти – Чорноморський та Південний відповідно, призвели до зростання біорізноманіття у цих екосистемах. Розташування причалів уздовж берегів та вилучення донних ґрунтів у портах сприяли спрощенню берегової лінії та знищенню більшої частини прибережних біотопів та біоценозів і формуванню нових. У цих екосистемах виділяються підсистеми пелагіалі, перифіталі та бенталі, об’єднані товщою водою в єдину систему. У пелагіалі, завдяки появі глибин 15–22 м, виявилися такі явища як «дощ» та «антидощ» трупів. Через наявність великих глибин, формування стійкого пікноклину, погіршення вертикального водообміну та продукування і накопичення великих кількостей первинної органічної речовини у шарі під підпікноклином стали фіксувати дефіцит кисню, появу сірководню, замори донних організмів. У складі фіто- та зоопланктону обох лиманів виявляються представники солонуватоводного, солонувато-морського та морського комплексів. У перифіталі водойм відзначається поясний розподіл гідробіонтів. На ділянках природного берега, що збереглися, на твердих субстратах спостерігаються водорості-макрофіти, на м’яких грунтах – вищі водні рослини. Поселення макрофітів утворюють прибережний пояс на глибинах до 1,5 м. Залежно від складу та біомаси макрозообентосу в лиманах виділяють прибережні мілководдя (до 1,5 м), проміжну зону (від 2 до 8 м) та глибоководні ділянки дна (понад 8 м). Найбільші біомаси макрозообентосу відзначені на мілководдях і прилеглих ділянках проміжної зони. У глибоководних ділянках дна середня біомаса не перевищує 9–12 г∙м-2. У складі біот обох водойм відзначено 268 видів та різновидів фітопланктону (коефіцієнт спільності 31,7 %), 125 видів мезо- та макрозоопланктону (40 %), 80 – макрофітобентосу (79,5 %), 101 – макрозообентосу (64,4 %), 57 – риб (78,9 %). Склад біоти в Григорівському лимані різноманітніший, ніж у Сухому.
Посилання
Виноградов А.К., Синегуб И.А. Важнейшие абиотические особенности и биотопическая структура акваторий морских портов. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : Біологія. Спеціальний випуск : Гідроекологія. 2015. № 3–4 (64). С. 92–96.
Виноградов А.К., Хуторной С.А. Ихтиофауна Одесского региона северо-западной части Черного моря (биологические, экологические, эколого-морфологические особенности). Одесса : Астропринт, 2013. 224 с.
Виноградов А.К., Богатова Ю.И., Синегуб И.А. Экология морских портов Черноморско-Азовский бассейн). Одесса : Астропринт, 2014. 568 с.
Виноградов О.К., Богатова Ю.І., Синьогуб І.О. Роль портів і судноплавства в формуванні морських біот (неповносолоні моря Європи). Київ : Наукова думка, 2020. 455 с.
Виноградов О.К., Богатова Ю.І., Синьогуб І.О. Абіотичні особливості екосистем Сухого і Григорівського лиманів як акваторій морських портів (Північно-західна частина Чорного моря). Український гідрометеорологічний журнал. 2022. № 29. С. 48–58.
Л осовская Г.В. Об изменении донной фауны Сухого лимана после соединения его с морем. Биологические проблемы океанографии южных морей. Киев : Наукова думка, 1969. С. 56–59.
Л осовская Г.В. Экология полихет Черного моря. Киев : Наукова думка, 1977. 86 с.
Погребняк И.И. Донная растительность лиманов северо-западного Причерноморья : автореф. … дис. д-ра. биол. наук : 03.00.17. Одесса, 1965. 31 с.
Полищук Л.Н., Настенко Е.В., Белокаминский А.А. Зоопланктон Григорьевского (Малого Аджалыкского) лимана и прилежащего участка северо-западной части Черного моря. Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. Севастополь, 2000. С. 391–405.
С еверо-западная часть Черного моря: биология и экология / отв. ред. Ю.П. Зайцев, Б.Г. Александров, Г.Г. Миничева. Киев : Наукова думка, 2006. 701 с.
С иньогуб І.О. Порівняльна характеристика макрозообентосу акваторій Одеського порту та порту Південний. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : Біологія. Спеціальний випуск : Гідроекологія. 2010. № 3 (44). С. 241–244.
С тарушенко Л.И., Бушуев С.Г. Причерноморские лиманы Одесщины и их рыбохозяйственное использование. Одесса : Астропринт, 2001. 151 с.
С тахорская Н.И. Зоопланктон соленых лиманов и лагун северо-западной части Черного моря : автореф. … дис. канд. биол. наук. Одесса, 1970. 23 с.
Экосистема Григорьевского (Малого Аджалыкского) лимана / под ред. А.К. Виноградова. Одесса : Астропринт, 2008. 264 с.
Micu, D. First record of Musculista senhousia (Brenson in Cantor, 1842) from the Black Sea. Abstracts of the International Symposium of Malacology (Romania, Sibiu, 2004). Sibiu, 2004. P. 47.