МЕЙОФАУНА ПЕРИФІТОНУ ПРИРОДНОГО КАМ’ЯНИСТОГО СУБСТРАТУ (ОДЕСЬКА ЗАТОКА, ЧОРНЕ МОРЕ)

Автор(и)

  • Л.В. Воробйова
  • І.І. Кулакова
  • О.С. Бондаренко
  • В.В. Портянко

DOI:

https://doi.org/10.47143/1684-1557/2020.2.02

Ключові слова:

Одеська затока, Чорне море, літоконтур, перифітон, мейобентос, Nematoda, Harpacticoida, Polychaeta

Анотація

У статті вперше для шельфу північно-західної частини Чорного моря описано особливості формування загальної чисельності й біомаси постійного (permanent members) і тимчасового компонентів (temporary members) мейобентосу в перифітоні природних кам’янистих субстратів. Матеріалом для наукового аналізу послугували кількісні проби, зібрані упродовж 2012, 2014–2015 років на двох полігонах північно-західного шельфу Чорного моря в прибережній зоні Одеської затоки в районі Гідробіологічної станції ОНУ ім. І.І. Мечникова. На кам’янистому субстраті на глибині 3–10,7 м виявлено представники таких великих таксонів мейобентосу: Foraminifera, Nematoda, Ostracoda, Harpacticoida, Halacaridae, Тurbellaria, Oligochaeta, молодь Polychaeta, Bivalvia, Balanus, амфіпод, кумових раків, ізопод. Кinohryncha і Gastrotricha відсутні. Наводиться видовий склад основних груп мейобентосу (Nematoda, Harpacticoida й молодь Polychaeta) і показники їх чисельності. Показники загальної чисельності мейофауни в перифітоні кам’янистого субстрату варіювали від 59000 екз.·м-2 до 341500 екз.·м-2 (середня щільність 156107 екз.·м-2), домінував евмейобентос, становлячи 64% від загальної чисельності організмів. На 57% досліджуваних станцій серед представників мейобентосу за щільністю поселень домінували гарпактикоїди, які становили 53,2–80% від загальної кількості організмів. Поліхети, що належать до мейобентосу, в обростаннях кам’янистого субстрату розподілялися нерівномірно. Їх середня чисельність становила 18786 екз.·м-2, у середньому 12,7% від загальної кількості організмів. Частка нематод у загальній чисельності на камінні становила 20%. Їх середня щільність – 23864 екз.·м-2. Дослідження показали, що біорізноманіття мейобентосного угруповання організмів у перифітоні природних кам’янистих субстратів значно бідніше, ніж на пухких ґрунтах прилеглих акваторій.

Посилання

Экологические закономерности распределения морской прибрежной ихтиофауны (Черноморско-Азовский бассейн) / А.К. Виноградов и др. Одесса : Астропринт, 2017.

Виноградов К.А. Сравнительные аспекты биологической структуры прибрежных и опресненных районов морей СССР. Тезисы докладов I съезда Всесоюзного гидробиологического общества. Москва, 1965.

Виноградов К.А. Контактные зоны южных морей. Биологические проблемы океанографии южных морей. Киев : Наукова думка, 1969. С. 45–48.

Виноградов К.А. Контактные структуры в экосистемах моря и континентальных водоемов. Тезисы докладов IV съезда ВГБО. Киев, 1981.

Воробьева Л.В., Зайцев Ю.П., Кулакова И.И. Интерстициальная мейофауна песчаных пляжей Черного моря. Киев : Наукова думка, 1992.

Бондаренко А.С. Polychaeta. Одесский регион Черного моря: гидробиология пелагиали и бентали. Глава 4 : Макрозообентос. Одесса : Астропринт, 2017. С. 197–208.

Зайцев Ю.П. Про існування біоценозу нейстону в морській пелагіалі. Наукові записки Одеської біологічної станції. 1960. № 2. С. 37–42.

Зайцев Ю.П. Приповерхностный пелагический биоценоз Черного моря. Зоологический журнал. 1961. № 40 (6). С. 818–825.

Зайцев Ю.П. Гипонейстон. Биология северо-западной части Черного моря. Киев : Наукова думка, 1967. С. 117–125.

Зайцев Ю.П. Морская нейстонология. Киев : Наукова думка, 1970.

Зайцев Ю.П. Контурные сообщества морей и океанов. Фауна и гидробиология шельфовых зон Тихого океана. Материалы ХIV Тихоокеанского научного конгресса. Хабаровск, 1982.

Зайцев Ю.П. Литоральное сосредоточение живого вещества и связанные с ним экологические проблемы современного Черного моря. Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія «Біологія». 2005. № 4 (27). С. 90–92.

Зайцев Ю.П. О контурной структуре гидросферы. Гидробиологический журнал. 2015. № 51 (1). С. 3–27.

Маринов Т. Характеристика на мейобентоса от пясчния псевдолиторал и подпочвините плажови води. Изв. Ин-т рибни ресурсов. 1975. С. 14. С. 103–135.

Протасов А.А. О ключевых концепциях гидробиологии. Journ. of Siberian Federal University. 2010. № 3. С. 228–239.

Протасов А.А. Жизнь в гидросфере. Очерки общей гидробиологии. Киев : Академпериодика, 2011.

Zaitsev Yu.P. Conturobionts in Ocean Monitoring. Enviromental Monitoring and Assessment. 1986. № 7. С. 31–38.

Zaitsev, Yu.P. Littoral concentration of the Black Sea area and coastal management requirements. Journal of the Black Sea/Mediterranean environment. 2006. № 12 (2). С. 113–128.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-10