ВПЛИВ З’ЄДНУВАЛЬНОГО КАНАЛУ КУЯЛЬНИК – ЧОРНЕ МОРЕ НА ПОКАЗНИКИ ЗООПЛАНКТОНУ

Анотація

Розглядаються зміни якісних і кількісних показників мезозоопланктону в морській воді, що надходить по спеціальному каналу з Одеської затоки Чорного моря в Куяльницький лиман, з метою підтримки в ньому допустимого рівня солоності. Це перше у світовій практиці дослідження впливу каналу з високою швидкістю течії на зоопланктон для морських вод. У 2017 році в період функціонування з’єднувального каналу (в холодноводний період) було проведено порівняння показників зоопланктону в морі та на виході з каналу. У результаті проходження через канал кількісні показники зоопланктону знижувались на порядок: чисельність у морі – 18372 екз.∙м^-3 та на виході з каналу – 398 екз.∙м^-3; біомаса – 60,0 мг∙м^-3 та 2,0 мг∙м-³, відповідно. Відсоток втрат коливався за сезонами та складав від 41% (квітень) до 99% (лютий) за чисельністю та від 27% (березень) до 99% (лютий та грудень) за біомасою. Такий великий розбіг був пов’язаний зі змінами якісного складу зоопланктону. Зоопланктон періоду досліджень був представлений 11 таксонами. Постійним його компонентом в морі та на виході з каналу була Acartia clausi+tonsa. В окремі місяці лише у морі були присутні такі представники зоопланктону: у квітні індикатор евтрофності Noctiluca scintillans (Macartney) Kofoid & Swezy, 1921 (40 екз.∙м^-3, 1,8962,0 мг∙м^-3) та – Rissoa
splendida Eichwald, 1830 (20 екз.∙м^-3, 0,14 мг∙м^-3), а у лютому – коловертки роду Keratella (1400 екз.∙м^-3, 0,7 мг∙м^-3).
Всі перелічені види погано переносили проходження через канал: N. scintillans та R. splendida не проходили зовсім; втрати коловерток коливалися від 88,5% до 99,9%. Мінімальні втрати спостерігалися у Acartia clausi+tonsa від 0% до 83,0%, залежно від стадії розвитку. Базуючись на розрахунках щомісячного об’єму води, що надходила до лиману, за 6 місяців функціонування каналу до лиману потрапило 43,657 кг зоопланктону, що не могло завдати шкоди лиманним ресурсам.