ВПЛИВ З’ЄДНУВАЛЬНОГО КАНАЛУ КУЯЛЬНИК – ЧОРНЕ МОРЕ НА ПОКАЗНИКИ ЗООПЛАНКТОНУ
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2021.1.06Ключові слова:
Куяльницький лиман, Чорне море, з’єднувальний канал, зоопланктонАнотація
Розглядаються зміни якісних і кількісних показників мезозоопланктону в морській воді, що надходить по спеціальному каналу з Одеської затоки Чорного моря в Куяльницький лиман, з метою підтримки в ньому допустимого рівня солоності. Це перше у світовій практиці дослідження впливу каналу з високою швидкістю течії на зоопланктон для морських вод. У 2017 році в період функціонування з’єднувального каналу (в холодноводний період) було проведено порівняння показників зоопланктону в морі та на виході з каналу. У результаті проходження через канал кількісні показники зоопланктону знижувались на порядок: чисельність у морі – 18372 екз.∙м-3 та на виході з каналу – 398 екз.∙м-3; біомаса – 60,0 мг∙м-3 та 2,0 мг∙м-3, відповідно. Відсоток втрат коливався за сезонами та складав від 41% (квітень) до 99% (лютий) за чисельністю та від 27% (березень) до 99% (лютий та грудень) за біомасою. Такий великий розбіг був пов’язаний зі змінами якісного складу зоопланктону. Зоопланктон періоду досліджень був представлений 11 таксонами. Постійним його компонентом в морі та на виході з каналу була Acartia clausi+tonsa. В окремі місяці лише у морі були присутні такі представники зоопланктону: у квітні індикатор евтрофності Noctiluca scintillans (Macartney) Kofoid & Swezy, 1921 (40 екз.∙м-3, 1,8962,0 мг∙м-3) та – Rissoa
splendida Eichwald, 1830 (20 екз.∙м-3, 0,14 мг∙м-3), а у лютому – коловертки роду Keratella (1400 екз.∙м-3, 0,7 мг∙м-3).
Всі перелічені види погано переносили проходження через канал: N. scintillans та R. splendida не проходили зовсім; втрати коловерток коливалися від 88,5% до 99,9%. Мінімальні втрати спостерігалися у Acartia clausi+tonsa від 0% до 83,0%, залежно від стадії розвитку. Базуючись на розрахунках щомісячного об’єму води, що надходила до лиману, за 6 місяців функціонування каналу до лиману потрапило 43,657 кг зоопланктону, що не могло завдати шкоди лиманним ресурсам.
Посилання
Адобовский В.В., Богатова Ю.И. Особенности современного гидролого-гидрохимического режима Куяльницкого лимана и прогнозная оценка его составляющих в условиях возможного пополнения водоема морскими и пресными водами. Український гідрометеорологічний журнал. 2013. № 13. С. 127–137.
Адобовский В.В., Соколов Е.В. Изменение гидролого-морфометрических характеристик Куяльницкого лимана в результате запуска морской воды. Український гідрометеорологічний журнал. 2016. № 18. С. 132–139.
Водний режим та гідроекологічні характеристики Куяльницького лиману: монографія / за ред. Н.С. Лободи, Є.Д. Гопченка ; Держ. екол-ний ун-т. Одеса: ТЕС, 2016. 332 с.
Лобуничева Е.В. Зоопланктон антропогенных местообитаний Северо-Двинской шлюзованной системы. Принципы экологии. 2019. № 2. С. 2–3.
Причины и последствия деградации Куяльницкого лимана (северо-западное Причерноморье, Украина) / Эннан А.А. та ін. Вісник Одеського національного університету. Хімія. 2014. № 19. Вип. 3. С. 60–69.
Степаненко С. Н. Причины обмеления Куяльницкого лимана и пути его спасения. Одесса : Экология, 2013. 35 с.
Black Sea Monitoring Guidelines Mesozooplankton / B. Alexandrov et al. EU/ UNDP Project: Improving Environmental Monitoring in the Black Sea. EMBLAS. 2014. 31 рр.
Svetlichny L., Hubareva E. Salinity tolerance of alien copepods Acartia tonsa and Oithona davisae in the Black Sea. Journal of Experimental Marine Biology and Ecology. 2014. Vol. 461. P. 201–208.