МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ БИЧКОВИХ РИБ (GOBIIDAE) ЯК ІНДИКАТОРІВ СТАНУ ПРИБЕРЕЖНИХ ЕКОСИСТЕМ ЧОРНОГО Й АЗОВСЬКОГО МОРІВ ТА ВПЛИВУ НА НИХ ЗМІН КЛІМАТУ
DOI:
https://doi.org/10.47143/1684-1557/2022.1-2.2Ключові слова:
Чорноморсько-Азовський басейн, зміни клімату, індикатори, бичкова іхтіофауна, індекс медітерранізації, бичковий індексАнотація
У складі іхтіофауни північних берегів Чорноморсько-Азовського басейну бичкові риби (Gobiidae) налічують найбільшу кількість видів і зустрічаються на різноманітних субстратах. Серед них переважають представники двох різних за походженням груп – понто-каспійські релікти та середземноморські іммігранти (почали вселятися у Чорне море після його останнього з’єднання з Середземним). Первинною є фауна бичкових риб понто-каспійського походження. Подальше збагачення відбулося за рахунок бичкових-середземноморських іммігрантів внаслідок потепління клімату та зростання солоності вод. Серед понто-каспійських реліктів 10 видів можуть бути віднесені до «умовно морських» чи «морських», які виживають при солоності до 12–15 ‰ та вище. Всього видів бичкових, які зустрічаються у морських водах басейну солоністю 15–18 ‰, – 26. Запропоновано принцип розрахунку бичкового (гобіідного) коефіцієнта – співвідношення кількості видів бичків середземноморського походження до кількості морських видів бичків-понто-каспійських реліктів, який може розглядатися як індекс медітерранізації бичкової іхтіофауни. Цей індекс також відображає тенденції до зміни всієї морської іхтіофауни Чорноморсько-Азовського басейну на тлі прогресуючого потепління клімату. За кліматичними умовами, температурою, солоністю води та характером донних субстратів у північних берегів Чорного і Азовського морів виділяються три великих регіони – північно-західна частина Чорного моря (ПЗЧМ), узбережжя Криму від мису Тарханкут до Карадага і Керченської протоки і узбережжя Азовського моря. Для північно-західної частини Чорного моря індекс медітерранізації бичкової іхтіофауни в нинішній час складає 0,7; для південно-західних і південних берегів Криму – 1,6; для Керченського передпроточного простору і Азовського моря – 0,5. З появою нових видів бичкових риб-середземноморських іммігрантів в кожному з регіонів показники індексу медітерранізації будуть збільшуватися.
Посилання
Александров Б.Г., Хуторной С.А. Использование рыб для регуляции качества морской воды у Одесского побережья. Управление и охрана побережий северо-западного Причерноморья : материалы международного симпозиума 30 сент. – 6 окт. 1996 г. Одесса, 1996. C. 10.
Антоновский А.Г., Демченко В.А., Демченко Н.А., Сурядная Н.Н. Перспективы использования характеристик особей, популяций и сообществ рыб в системе биоиндикации воды и состояния гидроэкосистем. Вісник запорізького національного університету. 2008. №1. С. 30–34.
Б олтачев А.Р., Карпова Е.П. Ихтиофауна прибрежной зоны Севастополя (Черное море). Морской экологический журнал. 2012а. Т. XI. № 2. С. 10–27.
Б олтачев А.Р., Карпова Е.П. Морские рыбы Крымского полуострова. Симферополь : Бизнес-Информ, 2012б. 223 с.
Виноградов А.К. Хорогалинная зона 22–26 ‰ в морских экосистемах. V съезд ВГБО. Тольятти, 15–19 сентября 1986 г. : тез. докл. Куйбышев, 1986. Ч. I. С. 64–65.
Виноградов А.К. Эколого-токсикологические аспекты соленостной устойчивости фауны Черного моря : автореф. дис. ... д-ра биол. наук : 03.105. Севастополь, 1987. 48 с.
Виноградов А.К., Хуторной С.А. Ихтиофауна Одесского региона северо-западной части Черного моря (биологические, экологические, эколого-морфологические особенности). Одесса : Астропринт, 2013. 223 с.
Виноградов К.О. Іхтіофауна північно-західної частини Чорного моря. Київ : Вид-во АН УРСР , 1960. 115 с.
Демченко В.А. Особенности влияния изменяющегося климата на сообщества рыб Азовского бассейна. Вісник Запорізького національного університету. 2010. № 1. С. 22–32.
Демченко В.А., Демченко Н.А. Чужеродные виды в ихтиофауне водоемов северо-западной части Азовского бассейна. Российский Журнал Биологических Инвазий. 2015. №1. С. 17–29.
Дирипаско О.А., Демченко Н.А., Кулик П.В., Заброда Т.А. Расширение ареала солнечного окуня, Lepomis gibbosus (Centrarchidae, Perciformes), на восток Украины. Вестник зоологии. 2008. Т. 42, № 3. С. 269–273.
Замбриборщ Ф.С. Рыбы низовьев рек и приморских водоемов северо-западной части Черного моря и условия их существования : автореф. дис. ... д-ра биол. наук : 03.105. Одесса, 1965. 46 с.
К арпевич А.Ф. Экологическое обоснование прогноза изменений ареалов рыб и состава ихтиофауны при осолонении Азовского моря. Труды ВНИРО. 1955. Т. 31, Вып. 2. С. 3–84.
К лимова Т.Н. Ихтиопланктон Черного моря как индикатор экологического состояния шельфовых вод Украины : автореф. дисс. ... канд. биол. наук. Москва, 2006. 25 с.
К уцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Біологічні студії. 2012. Вип. 6(2). С. 199–220.
М анило Л.Г. Рыбы семейства бычковые (Perciformes, Gobiidae) морских и солоноватых вод Украины. Киев : Наукова думка, 2014. 243 с.
М атишов Г.Г., Болтачев А.Р. Вселенцы в биоразнообразии и продуктивности Азовского и Черного морей. Ростов-на-Дону : Изд-во ЮНЦ РАН, 2010. 114 с.
М овчан Ю.В. Риби України (визначник-довідник). Київ : Золоті ворота, 2011. 420 с.
Пузанов И.И. Медитерранизация Черного моря и перспективы ее усиления. Зоологический журнал. 1967. Вып. 9 (46). С. 1287–1297.
Пузанов И.И. Последовательные стадии медитерранизации фауны Черного моря. Новые данные. Гидробиологический журнал. 1965. Т. 1. № 2. С. 54–56.
Р асс Т.С. Современное представление о составе ихтиофауны Черного моря и его изменениях. Вопросы ихтиологии. 1987. Т. 27. № 2. С. 179–187.
Р ыбы – индикаторы времени, пространства, условий обитания / А.К. Виногадов и др. Одесса : Астропринт, 2021. 428 с.
С ветовидов А.Н. Рыбы Черного моря. Москва-Ленинград : Наука, 1964. 550 с.
Хуторной С.А. Изменение морской ихтиофауны в ХХ столетии у берегов Одессы. Экологические проблемы Черного моря. Одесса : ОЦНТИ , 1999. С. 306–311.
Хуторной С.А. История изучения ихтиофауны северо-западной части Черного моря в пределах территориальных вод Украины и ее изменение под воздействием антропогенного пресса. Экология моря. 2004. Вып. 65. С. 87–93.
Хуторной С.А. Рыбы прибрежной зоны. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология. Киев : Наукова думка, 2006. С. 309–313.
Хуторной С.А. Рыбы прибрежных акваторий г. Одессы. Научные труды Зоологического музея Одесского государственного университета : Исследования многообразия животного мира. Одесса : Астропринт, 1998. С. 42–45.
Хуторной С.А. Структура прибережних іхтіоценозів північно-західної частини чорного моря : автореф. ... канд. біол. наук. Одеса, 2021. 17 с.
Шульман Г.Е. Физиолого-биохимические индикаторы состояния рыб. Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології»: тези ІІ Міжнародної іхтіологічної науково-практичної конференції. Севастополь, 2009. С. 204–205.
Экологические закономерности распределения морской прибрежной ихтиофауны (Черноморско-Азовский бассейн) / А.К. Виноградов и др. Одесса : Астропринт, 2017. 416 с.
A leksandrov B., Boltachev A., Kharchenko T., Liashenko A., Son M., Tsarenko P., Zhukinsky V. Trends of aquatic alien species invasion in Ukraine. Aquatic Invasions. 2007. Vol. 2. Issue 3. P. 215–242.
A lexandrov B.G., Khutornoy S.A. Using of the fish for regulation of the sea water quality in the Odessa coast (realities and prospects). Management and conservation of the Northern-western Black Sea coast. Scientific publications proceedings of the EU CC international symposium. Odessa, Ukraine, 1998. Odessa: 1998. P. 15–19.
K hutornoy S., Kvach Y. First record of the Montague’s blenny Coryphoblennius galerita (L., 1758) (Actinopterygii: Blenniidae) in the mesohaline waters of the North-Western Black Sea, Ukraine. BioInvasions Records. 2019. Vol. 8. Is. 4. P. 917–923.
