АКУМУЛЯЦІЯ РЕЧОВИНИ ТА ЕНЕРГІЇ НА МОРСЬКІЙ ПОВЕРХНІ ТА ЕФЕКТ МОРСЬКОГО НЕЙСТОНУ
Ключові слова:
акумуляція, нейсталь, екоморфа, морський нейстон, піноутворення, атмосферні опади, світлофільтр, згущення живої речовини, відтворення популяцій, екологічна мішень, моніторингАнотація
Внаслідок постійного накопичування речовини та енергії на морській поверхні, тут утворилась щойно відкрита сукупність організмів і невідома раніше екоморфа. Це – морський нейстон (МН), дуже чисельне угрупування глобального масштабу у складі бактерій, грибів, водоростей, безхребетних, ікри, личинок і мальків риб. Всі вони добре пристосовані до специфічних умов поверхневого біотопу пелагіалі, відрізняючись густою захисною пігментацією проти ультрафіолетової радіації, хижаків з води та повітря та відповідною поведінкою. Ці ознаки і властивості корисні лише на морській поверхні і некорисні або навіть небезпечні у товщі води. Тому організми нейстона дуже рідко зустрічаються поза межами свого біотопу. Завдяки переважанню у складі ранніх стаді онтогенезу, МН відповідає за відтворення багатьох морських організмів, у тому числі, видів промислових безхребетних та риб, які у дорослому стані мешкають у товщі води та на дні. Перебуваючи на поверхні пелагіалі, МН перетворився у екологічну мішень у відношенні до різних форм антропогенного впливу, включаючи хімічне та радіоактивне забруднення, які негативно впливають на чисельність популяцій нейстонних видів. Моніторинг МН є ефективний метод оцінки стану морського середовища.
Посилання
Алеев Ю. Г. Экоморфология. – К.: Наук. думка,1986. – 424 с.
Балашов А. И., Зайцев Ю. П., Коган Г. М., Михайлов В. И. К изучению некоторых компонентов химического состава воды на границе океан-атмосфера // Океанология. – 1974. – 14, 5. – С.817 – 822.
Богуславский С. Г. Поглощение солнечной радиации в море и его непосредственное влияние на изменение температуры моря // Тр. Мор. Гидрофиз. ин-та. – 1956. – 8. – С. 80 – 97.
Вернадский В. И. Химическое строении биосферы Земли и ее окружения. – М.: Наука,1987. – 340 с.
Водяницкий В. А. Наблюдения над пелагическими яйцами рыб Черного моря // Тр. Севастоп. биол. ст. – 1936. – 5. – С. 3 – 40.
Гаевская А. В., Корнийчук Ю. М. Паразитические организмы как составляющая экосистем черноморского побережья Крыма / Под ред. В.Н. Еремеева, А. В. Гаевской. Современное состояние биоразнообразия прибрежных вод Крыма (Черноморский сектор). – Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2003. – С. 425 – 490.
Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. – Кишинев: Глав. Ред. Молд. Сов. Энцикл, 1989. – 408 с.
Зайцев Ю. П. О необходимости некоторых изменений в методике сбора ихтиопланктона // Тез. докл. научн. сессии учен. совета Ин-та гидробиологии АН УССР на Одесск. биол. ст. (Одесса, 3-4 ноября 1959 г). – Одесса, 1958. – С.37 – 40.
Зайцев Ю. П. Про існування біоценозу нейстонув морській пелагіалі // Наук. зап. Одеськ. біол. ст. АН УРСР. – 1960. – Вип. 2. – С. 37-42.
Зайцев Ю. П. Устройство для лова планктона в приповерхностном слое воды. Авторское свидетельство № 138422 с приоритетом от 25 ноября 1960 г.
Зайцев Ю. П. Приповерхностный пелагический биоценоз Черного моря // Зоол. журн. – 1961. – 40, 6. – С. 818 – 825.
Зайцев Ю. П. Орудия и методы изучения гипонейстона // Вопросы экологии. – 1962. – № 104. – С. 107 – 109.
Зайцев Ю. П. На рубеже двух океанов // Природа. – 1963. – № 11. – С. 27 – 31.
Зайцев Ю. П. О распределении и биологии ранних стадий развития кефалей (Mugilidae) в Черном море // Вопр. ихтиол. – 1964. – 4, 3. – С. 512–522.
Зайцев Ю. П. Зоогеографические аспекты гипонейстона Мирового океана // Тез. докл. IV межвуз. зоогеогр. конф. – Одесса, 1966. – С. 99 –100.
Зайцев Ю. П. Проблемы морской нейстонологии // Гидробиол. журн. – 1967. – №5. – С. 58 – 69.
Зайцев Ю. П. Морская нейстонология. – К.: Наук. думка, 1970. – 264 с.
Зайцев Ю. П. Жизнь морской поверхности. – К.: Наук. думка, 1974. – 112 с.
Зайцев Ю.П. Зоонейстон и методы его изучения / Под ред А.В. Цыбань. Руководство по методам биологического анализа морской воды и донных отложений (временное). – Л.: Гидрометеоиздат,1980. – С. 134-149.
Зайцев Ю.П. Введение в экологию Черного моря. – Одесса: «Эвен», 2006. – 224 с.
Зайцев Ю.П. Сообщество микроорганизмов поровых вод песчаных пляжей Черного моря. Факты и гипотезы // Мікробіологія і ботехнологія. – 2008. – 2.– С. 8-18.
Зайцев Ю.П., Полищук Л.Н., Настенко Е.В. и др. Сверхвысокие концентрации ночесветки Noctiluca miliaris Suriray в нейстали Черного моря // Докл. АН УССР, Сер. Б. – 1988. – 10. –С. 67-69.
Зайцев Ю. П. Нейстон. / Александров Б.Г., Богатова Ю.И. и др. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология. – К.: Наук. думка, 2006. – С. 125 – 145.
Зайцев Ю. П., Нарчук Э. П. Clunio ponticus (Diptera, Chironomidae) в северо-западной части Черного моря // Вест. зоол. – 1995. – №4. – С.71 –72.
Зайцев Ю. П., Поликарпов Г. Г. Вопросы радиоэкологии гипонейстона // Океанология. – 1964. –4, вып. 3. – С. 423 – 430.
Зайцев Ю. П. Поликарпов Г. Г. Экологические процессы в критических зонах Черного моря: синтез результатов двух направлений исследований с середины ХХ до начала ХХI веков // Морск. экол. журн. – 2002. – 1, 1. – С. 33 – 55.
Зайцев Ю. П., Поликарпов Г. Г., Егоров В. Н. и др. Средоточие останков оксибионтов и банк живых спор высших грибов и диатомовых в донных отложениях сероводородной батиали Черного моря // Докл. НАН Украины. – 2007. –7. – С. 159 – 164.
Зайцев Ю. П., Поликарпов Г. Г., Егоров В. Н. и др. Биологическое разнообразие оксибионтов (в виде жизнеспособных спор) и анаэробов в донных осадках сероводородной батиали Черного моря // Докл НАН Украины. – 2008. – 5. – С. 168–173.
Закутский В. П. Бентогипонейстон Черного и Азовского морей / Под ред. А.К. Виноградова. Экологическая биогеография контактных зон моря. – К.: Наук. думка, 1968. – С. 71 – 90.
Зернов С. А. Общая гидробиология. – М.-Л.: Биомедгиз, 1934. – 504 с.
Зернов С. А. Общая гидробиология. Второе издание. – М.-Л.: Изд. АН СССР, 1949. – 587 с.
Ильин Б. С. Галистатический биоценоз Черного моря // Природа. – 1933. – 7. – С. 63-65.
Клейненберг С. Е. Материалы к изучению питания дельфинов Черного моря // Бюлл. Моск. общ-ва испыт. прир., отд. Биол. – 1936. – 45. –С. 338-345.
Константинов А. С. Общая гидробиология. Издание третье, переработанное и дополненное. – М.: Высшая школа, 1979. – 480 с.
Константинов А. С. Общая гидробиология. Издание четвертое, переработанное и дополненное. – М.: Высшая школа., 1986. – 472 с.
Кракатиця В. В. До розподілу і кількості личинок та мальків барабулі (Mullus barbatus ponticus Essipov) у гіпонейстоні Чорного моря // Наук. зап. Одеської біол. ст. – 1964. – Вип.. 5. – С. 102 – 103.
Кузьменко М. И., Брагинский Л. П., Ковальчук Т.В., Романенко А. В. Гидроэкологический русско-украинско-английский словарь-справочник. – К.: «Демиур», 1999. – 261 с.
Маккавеева Е. Б. Биоценоз саргассовых водорослей в Красном море // Сборник Бентос, К.: Наук. Думка. – 1965. – С. 81 – 93.
Нестерова Д. А. Изучение роли микрофитов в нейстоном комплексе организмов // Биологичексие проблемы океанографии южных морей. – К.: Наук. думка, 1969. – С. 108 – 110.
Нестерова Д. А. Фитонейстон западной части Черного моря // Гидробиол. журн. – 1980. – 16,3. – С. 26 – 31.
Никонова С.Е. Цисты динофитовых водорослей Северо-западного Причерноморья // Современные проблемы альгологии. Материалы международной конференции и VII Школы по морской биологии. Ростов-на-Дону, 2008. – С. 252 –254.
Остроумов С. А. Введение в биохимическую экологию. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 176 с.
Патин С. А. Химическое загрязнение и его влияние на гидробионтов // Океанология. Биология океана, Т. 2. Биологическая продуктивность океана. – М.: Наука, 1977. – С. 322 – 331.
Поликарпов Г. Г. Радиоэкология морских организмов / Под ред. В.П. Шведова. Накопление и биологическое действие радиоактивных веществ. – М.: Атомиздат. – 1964. – 295 с.
Поликарпов Г. Г., Зайцев Ю. П., Парчевский В. П. и др. Вопросы радиоэкологии гипонейстона и бентоса Американского Средиземного моря. –М.: Атомиздат, 1966. – 29 с.
Поликарпов Г. Г. (ред). Молисмология Черного моря. – К.: Наук. Думка, 1992. – 303 с.
Поликарпов Г. Г., Зайцев Ю. П. Горизонты и стратегия поиска в морской биологии. Доклад на Президиуме АН УССР 16 мая 1968 г. – Киев: Наук. думка, 1969. – 31 с.
Поликарпов Г. Г., Рисик Н. С. (Ред.). Радиохемоэкология Черного моря. – К.: «Наукова думка»,1977. – 232 с.
Пшенин Л.Н. Об азотфиксирующих бактериях поверхностного слоя воды в Черном море // Тр. Севастоп. Биол. Ст. – 1964. – 15. – С. 3 – 7.
Романенко В. Д. Основи гідроекології. – К.: Обереги, 2001. – 728 с.
Рутковская В. А. Проникновение солнечной радиации в водоемы суши и моря // Тр. Ин-та океанол. АН СССР. – 1965. – 245. – С. 275-278.
Савилов А. И. Плейстонный биоценоз сифонофоры Velella lata Ch. Et Eys в Тихом океане // Докл. АН СССР. – 1956. – 110, 3. – С. 476 – 479.
Савилов А. И. Плейстон Тихого океана // Тихий океан. Биология Тихого океана. Книга II. Глубоководная донная фауну. Плейстон. – М.: «Наука», 1969. – С. 264 – 353.
Сербинова (Тарасюк) И. В. Микобиота морской пены побережья Одесского залива Черного моря // Матеріали V Міжнародної конференції молодих науковців (22-25 листопада 2010). Харків, 2010. – С. 390-391.
Скопинцев Б. А. Новые работы по химии моря // Тр. Морск. Гидрофизич. Ин-та. – 1962. – 25. – С. 82-109.
Смирнова Л. Л. Комплексы гетеротрофных микроорганизмов прибрежного мелководья бухты Казачьей (Черное море) // Морской экологический журнал. – 2010. – ІХ, 2. – С. 81-88.
Телитченко М. М., Остроумов С. А. Введение в проблемы биохимической экологии. – М.: «Наука», 1990. – 288 с.
Цыбань А. В. О приборе для сбора микробиологических проб в приповерхностном микрогоризонте моря // Гидробиол. журн. – 1967. – 3, 2. – С. 84 – 86.
Цыбань А. В. Бактерионейстон – первое звено нейстонных организмов. Биологические проблемы океанографии южных морей. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 106 – 108.
Цыбань А. В. Бактерионейстон и бактериопланктон шельфовой области Черного моря. – К.: Наук. думка, 1970. – 274 с.
Цыбань А. В. Методы микробиологического анализа морских вод / Под ред А.В. Цыбань Руководство по методам биологического анализа морской воды и донных отложений (временное). – Л.: Гидрометеоиздат, 1980. – С. 8 – 79.
Чиликина Н. С. Изучение биологического действия морской пены // Биологические проблемы океанографии южных морей. К.: Наук. Думка. – 1969. – С. 128 – 129.
Шмальгаузен И. И. Кибернетические вопросы биологии. – Новосибирск: Наука, 1968. – 224 с.
Armstrong F. A. J., Boalch G. T. The ultra-violet absorbtion of sea water // J. Mar. Biol. Ass. U.K. – 1961. – 41, 3. – P. 591 – 597.
Brockmann U. H., Kattner G., Hentzschel G. et al. // Naturliche oberflaschenfilme in Seegebeit for Sylt. Mar. Biol. – 1976. – 36, 1. – P. 135 – 146.
Coston-Clements L., Settle L. R., Hoss D.E., Cross F. A. Utilization of the Sargassum habitat by marine invertebrates and vertebrates. A Review // U.S.Dept. of Commerce, National Oceanic and Atmospheric Administration, National Marine Fisheries Service. – 1991. – 29 рp.
David P. M. The Neuston Net. A device for sampling the surface fauna of the ocean // National Institute of Oceanography. Wormley, Godalmibg, Surrey. – 1963. – P. 1 – 5.
David P. M. The surface fauna of the ocean // Endeavour. – 1965. – 24, 92. – P. 95 – 100.
Diaz-Piferrer M. Ecology of some species of commercial marine algae of the Caribbean // Labor. Biol. Mar. Univ. de Oriente, Santiago de Cuba. – 1958. – P. 1 – 10.
Dobzhansky Th. Nothing in Biology Makes Sense Except in the Light of Evolution // Amer. Biol. Teacher. – 1973. – 35. – P. 125 – 129.
Fischer P.-M. Mollusques sargassicoles indopacifiques // Compt. Rend. Soc. Biogeogr. – 1969.–45, 389-394. – P. 21 – 22.
GESAMP Reports and Studies # 59. – Geneva: WMO, 1995. – 76 pp.
Hardy J. T. Biological effects of chemicals in the sea-surface microlayer // Liss P.S. and Duce R.A.(Eds) The Sea Surface and Global Change. Cambridge University Press. – 1997. – P. 339 – 370.
Hardy J. T. et al. Biological effects of chemical and radiative change in the se surface // Liss P.S. and Duce R.A. (Eds) The Sea Surface and Global Change. Cambridge University Press. – 1997. – P.35 – 70.
Hardy J. T. The sea-surface microlayer: chemistry and anthropogenic enrichment // Prog. Oceanogr. – 1982. – 11. – P. 307 – 328.
Hardy J. T., Word J. Q. Sea surface toxicity in Puget Sound // Puget Sound Notes. – 1986. – 11. – P.3 – 6.
Hardy J. T., Coley J. A., Antrim L. D. et al. A hydrophobic large-volume sampler for collecting aquatic surface microlayers: characterization and comparison to the glass plate method // Can. J. Fish. Aquatic Sci. – 1988. – 45. – P. 822 – 826.
Hattori H., Yuki K., Zaitsev Yu. P., Motoda S. A preliminary observation on the neuston in Suruga Bay // La mer. Bull. de la Soc. Franco-japonaise d’océanographie. – 1983. – 21, 1. – P. 11 – 20.
Hentschel E. Grundzuge der Hydrobiologie. – Jena : G. Fischer, 1923. – 221 pp.
Hentschel E. Allgemeine Biologie des Südatlantischen Ozeans. Part 1. Das Pelagial der oberstein Wasser-schicht. – Wiss. Ergebn. Atlant. Exped.“Meteor”, 1936. – 11.
Hunter J. R. Feeding Ecology and Predation of Marine Fish Larvae // Lasker R. (Ed.) Marine Fish Larvae. Morphology, Ecology and Relation to Fisheries. Seattle: University of Washington Press.–1984. – P. 33 – 77.
Ivlev V.S. On the utilization of food by planktophage fishes // Bull. Math. Biophysics. – 1960. –22. – P. 371 – 389.
MacIntyre F. The top millimeter of the Ocean // Scientific American. – 1974. – 230, 5. – Р. 62 – 77.
Moser H. G. Morphological and Functional Aspects of Marine Fish Larvae // Lasker R. (Ed.) Marine Fish Larvae. Morphology, Ecology and Relation to Fisheries. Seattle: University of Washington Press.–1984. – P. 90 – 131.
Naumann E. Uber das Neuston des Suswassers // Biol. Centralblat. – 1917. – 37, 2. – P. 98 – 106.
Perkins E. J. The Biology of Estuaries and Coastal Waters. – Lnd, N. Y.: Acad. Press., 1974. – 678 pp.
Plane J. M. C., Blough N. V., Ehrhardt M. G. et al. Photochemistry in the sea-surface microlayer // Liss P.S. and Duce R.A. (Eds) The Sea Surface and Global Change. Cambridge University Press. –1997. – P. 71 – 92.
Polikarpov G. G. Radioecology of aquatic organisms. – North-Holland Publ. Comp. Amsterdam, Reinhold Book Division: N. Y., 1966. – 314 pp.
Schroter C., Kirchner O. Die Vegetation des Bodensees. – Bodenseeforschungen, 1896. – 9.
Sieburth J. McN., Willis P.-J., Johnson K.M. et al. Dissolved organic matter and heterotrophic microneuston in the surface microlayers of the North Atlantic // Science. – 1976. – 194. – P. 1415-1418.
Tsyban A. V. Marine Bacterioneuston // J. Oceanogr. Soc. Japan. – 1971. – 27, 2. – P. 56 – 66.
Tsiban A. V., Teplinskaya N. G. Microbial Population of the Northwestern Pacific Waters // Biological Oceanography of the Northern North Pacific Ocean. Dedicated to Sigeru Motoda. Tokyo: Idemitsu Shoten. – 1972. – P. 541 – 557.
Tsyban A. V. Bacterioneuston and problem of degradation in surface films of organic substances released into the sea // Progress in Water Technology.–1975. – 7, ¾. – P. 793 – 799.
Willis R. P. A small towed net for ocean surface sampling // N.Z. J. Sci. – 1963. – 6, 1. – P. 120 –126.
Zaitsev Yu. P. La Neustonologie marine: Objet, Methodes, Realisations principales et Problemes // Pelagos, Alger. – 1968. – 8. – P. 1 – 48.
Zaitsev Yu. P. Marine Neustonology. Translated from Russian. Published for the National Marine Fisheries Service, National Oceanic and Atmospheric Adminiatration. – U.S. Department of Commerce and the National Science Foundation, Washington D.C. Springfield, 1971. – 207 pp.
Zaitsev Yu. P. Marine Neustonology. Translated from Russian. – Israel Program for Scientific Translations. Jerusalem, 1971. – 207 pp.
Zaitsev Yu. P. Cultural eutrophication of the Black Sea and other South European Seas // La Mer, Tokyo. – 1991. – 29, 1. – P. 1 – 7.
Zaitsev Yu. Neuston of Seas and Oceans // Liss P.S. & Duce R.A. (Eds) The Sea Surface and Global Change. Cambridge University Press. – 1997. – P. 371-382.
Zaitsev Yu. P. Eutrophication of the Black Sea its major conserquences // Black Sea Pollution Assessment (Edited by L.D. Mee and G.Topping) UN. Publ. New York. – 1998. – P. 57-67.
ZoBell C. E. Marine Microbiology. – Cronica Botany Co., Waltham, Mass., 1946. – 240 pp.
