ІХТІОФАУНА ПРИБЕРЕЖНОЇ ЗОНИ СЕВАСТОПОЛЯ (ЧОРНЕ МОРЕ)
Ключові слова:
іхтіофауна, Севастопольський район, види-вселенці, іхтіоцен, екологічна група, естуарій, Чорне мореАнотація
В результаті оригінальних багаторічних моніторингових досліджень та аналізу літературних даних встановлено, що в акваторії Севастополя, що включає шість найбільш великих бухт і відкриту прибережну зону між мисами Товстий і Айя, за останні 30 років відзначено 120 видів риб з 81 роду, які належать до 49 родин. Усього авторами зареєстровано 108 видів, з яких 22 зустріли вперше. Встановлено, що поряд з високим видовим різноманіттям іхтіофауна характеризується складною екологічною структурою, обумовленою наявністю представників всіх екологічних груп чорноморських риб. В акваторії Севастополя виділено 6 іхтіоценів, приурочених до відповідних біотопів: скельних і скельно-кам'янистих ландшафтів, м'яких ґрунтів, заростей морських трав, прибійної зони і екотонних естуарних. Розглядається різноманітність іхтіофауни окремих бухт.
Посилання
Болтачёв А. Р., Карпова Е. П. Натурализация тихоокеанского полосатого трёхзубого бычка Tridentiger trigonocephalus (Perciformes, Gobiidae) в Чёрном море (Крым, Севастопольская бухта) // Вопр. ихтиологии. – 2010. – 50, № 2. – С. 231 – 239.
Болтачёв А. Р., Карпова Е. П., Данилюк О. Н. Находки новых и редких видов рыб в прибрежной зоне Крыма (Чёрное море) // Вопр. ихтиологии. – 2009. – 49, № 3. – С. 318 – 332.
Болтачёв А. Р., Карпова Е. П., Данилюк О. Н. Особенности термохалинных параметров и ихтиоцена эстуария реки Черная (Севастопольская бухта) // Морск. экол. журн. – 2010. – 9, № 2. – С. 23 – 36.
Болтачев А. Р., Карпова Е. П., Мачкевский В. К. Натурализация бычка Миллера Millerigobius macrocephalus (Perciformes, Gobiidae) в Севастопольской бухте // Морск. экол. журн. – 2010.– 9, № 1. – С. 32.
Васильева Е. Д. Рыбы Черного моря. Определитель морских, солоноватоводных, эвригалинных и проходных видов с цветными иллюстрациями, собранными С.В. Богородским. – М.: Изд-во ВНИРО, 2007. – 238 с.
Васильева Е. Д., Богородский С. В. Два новых вида бычков (Gobiidae) в ихтиофауне Черного моря // Вопр. ихтиологии. – 2004. – 44, № 5. – С. 599 – 606.
Водяницкий В. А. О проблеме биологической продуктивности водоемов и в частности Черного моря // Тр. Севастоп. биол. ст. – 1954. – 8. – С. 347 - 433.
Гидрометеорология и гидрохимия морей СССР. Справочное издание. Проект «Моря СССР» /Отв. ред. Ф.С. Терзиев. – Т. 4. Черное море. Вып. 1. Гидрометеорологические условия. – С.-П.: Гидрометиздат, 1991. – 430 с.
Гирагосов В. Е., Ханайченко А. Н., Кирин М. П.,Гуцал Д. К. Находка гладкого ромба Scophthalmus rhombus (L., 1758) (Pleuronectiformes: Scophthalmidae) в прибрежных водах Крыма //Морск. экол. журн. – 2010. – 9, № 3. – С. 14.
Гордина А. Д., Салехова Л. П., Климова Т. Н. Видовой состав рыб как показатель современного состояния прибрежной экосистемы юго-западного шельфа Крыма // Морск. экол. журн.– 2004. – 3, № 2. – С. 15 – 24.
Гордина А. Д. Распределение и сезонные изменения численности взрослых рыб в зарослевых биоценозах Черного моря // Биол. моря. – 1976.– 39. – С. 78 – 92.
Зайцев Ю. П. Самое синее в мире. – Нью-Йорк: Изд. ООН, 1998. – Черноморская экологическая серия. – 6. – 142 с.
Зернов С. А. К вопросу об изучении жизни Черного моря. – Зап. Импер. Академии наук, физ.-мат отд., сер. – 1913. – 8, 32, № 1.– 299 с.
Кесслер К. Ф. Рыбы, водящиеся и встречающиеся в Арало-Каспийско-Понтической ихтиологической области. – С.-П., 1877. – 360 с.
Миронов О. Г., Кирюхина Л. Н., Алёмов С. В. Санитарно-биологические аспекты экологии Севастопольских бухт в ХХ веке. – Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2003. – 185 с.
Овен Л. С., Салехова Л. П. К вопросу о медитерранизации ихтиофауны Чёрного моря // Гидробиол. журн. – 1969. - №4. – С. 124 – 127.
Одум Ю. Экология: в 2-х т. Т.2. – М.: Мир, 1986. – 376 с.
Салехова Л. П., Гордина А. Д., Климова Т. Н. Ихтиофауна прибрежных вод Юго-Западного Крыма в 2003 – 2004 гг. // Вопр. ихтиологии. – 2007. – 47, №. 2. – С. 173 – 187.
Салехова Л. П., Костенко Н. С., Богачик Т. А., Минибаева О. Н. Состав ихтиофауны в районе Карадагского государственного заповедника (Чёрное море) // Вопр. ихтиологии. – 1987. – 27, вып. 6. – С. 898 – 905.
Световидов А. Н. Рыбы Черного моря. – М.-Л.: Наука, 1964. – 546 с.
Совинский В. К. Введение в изучение фауны Понто-Каспийско-Аральского морского бассейна, рассматриваемой с точки зрения самостоятельной зоогеографической провинции // Записки Киевского общества естествоиспытателей. -1904. – Т. 18. – С. I-XIII, 1-497. + Приложение 1.– С. 1 – 193; Приложение 2. – С. 194 – 216.
Фауна України: у 40 т. / АН УРСР iн-т зоологiї iм. I.I. Шмальгаузена. – Т. 8: Риби. Вып. 5. – К.: Наук. думка, 1986. – 320 с.
Червона книга України: Тваринний світ (Пiдред. I. А. Акiмова) – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 600 с.
Чесалина Т. Л., Чесалин М. В., Пустоварова Н. И. Современное состояние ихтиофауны Карантинной бухты (г. Севастополь, Черное море) // Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології: Мат. IІ Міжнар. iхтіол. наук.-практ. конф. (Севастополь, 16-19 вересня 2009 р.). – Севастополь, 2010. – С. 182 – 184.
Шевченко Н. Ф. Видовой состав и количественное распределение рыб в бухтах и районе Севастополя / Ихтиофауна черноморских бухт в условиях антропогенного воздействия. – К.: Наук. думка, 1993. – С. 77 – 86.
Akten N. The Strait of Istanbul (Bosphorus): Theseaway separating the continents with its denseshipping traffic // Turk. J. Mar. Sci. – 2003. – 9 (3). – P. 241 – 265.
FAO // www.fao.org: Fisheries.Statistics.
Fischer W., W. Schneider, M.-L. Banchot (eds).Mediterranee et Mer Noire. Vol. 2. Vertebres. Fiches; d'identification des especes pour lesbesoides de la peche. Rome; FAO; CEE;Organisation des Natiions Unies pour l'alimentationet l'agriculture. – 1987. – P. 763 – 1529.
www.blacksea-commission.org/_publ-SFishList.asp
