ЕКСТРЕМАЛЬНЕ ЖИТТЯ ТА СТВОРЮВАНА НИМ САМИМ СОБІ ОБЛАСТЬ ЖИТТЯ В БАТІАЛІ ЧОРНОГО МОРЯ
Ключові слова:
глибоководна сірководнева зона, батіаль, Чорне море, екстремальний біогеоценоз, екосистема, парадокс високопоживного середовища, жива речовина, вірофаги, бактеріофаги, археї, бактерії, біогеоценотичні парцели, радіоактивні та хімічні забруднення, молісмологія, біогеоценологія, радіохемоекологія, екзобіологія, екстремальна біологія Чорного моряАнотація
На відміну від біогеоценозів (екосистем) суші, прісноводних водойм і морських вод окислювальної зони, склад і структура екстремального глибоководного біогеоценозу сірководневої (відновлювальної) товщі і дна батіалі Чорного моря вкрай специфічні. Його відновне середовище вважається аналогом такого найдавнішого первородного океану нашої планети. У цьому біогеоценозі відсутні кисень і світло; мешкають і розмножуються вірофаги – паразити вірусів, бактеріофаги – паразити прокаріотів; а також їх господарі анаероби - прокаріоти - археї і бактерії; знаходяться повністю в латентному стані осілі в донні відкладення спори алохтонних аеробів з суші, з прісних водойм і з окисного шару морів; не виявлені вільноживучі живі тварини, рослини і мікроорганізми-аероби, які б здійснювали свій повний життєвий цикл розвитку, росту і розмноження. З видами архей і анаеробних бактерій, а також вірусів, в екстремальному біогеоценозі безпосередньо пов'язане формування і підтримка ними специфічного середовища їх проживання. Відповідно до ідеї В. І. Вернадського, середовищеутворююча роль живої речовини забезпечує її виживання. У відновному середовищі екстремального біогеоценозу відбуваються масштабні біогеохімічні і радіохемоекологічні процеси зі зміни фізичного стану та хімічної форми елементів і радіонуклідів природного і штучного походження. Величезні біологічні поверхні і вкрай малі маси вірусів (при їх гігантській концентрації в морській воді і осадах) і біохімічного вмісту інфікованих архей і бактерій, які «вибухають» внаслідок інфекції, в сірководневій зоні повинні привернути увагу для врахування потенційно великої ролі цього сорбційного фізико-хімічного фактора в розподілі, міграції та кругообігу хімічних та радіоактивних речовин в глибинах Чорного моря. Розгляд широкого кола біологічних процесів в його відновній зоні призводить до необхідності формування в самому широкому плані екстремальної біології сірководневої товщі і дна улоговини Чорного моря на стику з іншими природно-науковими областями знання для комплексного вивчення закономірностей функціонування цього великого природного екстремального біогеоценозу.
Посилання
Вернадский В. И. Химическое строение Биосферы Земли и ее окружения. – М.: Наука,1965. – 374 с.
Водяницкий В. А. Допустим ли сброс отходов атомных производств в Чёрное море? // Природа. – 1958. - № 2. – С. 46 – 52.
Гулин М. Б. К изучению роли гипоксии и аноксии в жизни морских эвкариот // Морск. экол. журн. – 2012. – 11, № 1. – C. 81 – 98.
Дылис Н. В. Биогеоценология / Большая Советская Энциклопедия. – 1970. – 3. – C. 332.
Егоров В. Н., Артёмов Ю. Г., Гулин С. Б. Метановые сипы в Черном море: средообразующая и экологическая роль / Под ред. Г. Г. Поликарпова. – Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2011. – 405 с.
Зайцев Ю. П., Поликарпов Г. Г., Егоров В. Н. и др. Средоточие останков оксибионтов и банк живых спор высших грибов и диатомовых в донных отложениях сероводородной батиали Черного моря // Доповіді НАН України. – 2007.–№ 7. – С. 159 – 164.
Зайцев Ю. П., Поликарпов Г. Г., Егоров В. Н. и др. Биологическое разнообразие оксибионтов (в виде жизнеспособных спор) и анаэробионтов в донных осадках сероводородной батиали Черного моря // Доповіді НАН України. – 2008. –№ 5. – С. 168 – 173
Иванов М. В., Пименов Н. В., Русанов И. И. и др. Роль анаэробных бактерий в экосистемах Черного моря // Природа. – 1998. – № 6. – С. 97–102..
Лазоренко Г. Е. Личное сообщение. 2012 г.
Поликарпов Г. Г. Глубоководный полигон для изучения свойств живого вещества в экстремальных условиях // Радиационная Биология.Радиоэкология. – 2011. – 51, № 5. – C. 565 –575.
Поликарпов Г. Г., Егоров В. Н., ред. Радиоэкологический отклик Черного моря на чернобыльскую аварию. – Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2008. – 666 с.
Поликарпов Г. Г., Лазоренко Г. Е., Ланская Л.А. Реакция планктонных водорослей (Bacillariophyta и Pyrrophyta) на водную среду из восстановительной зоны Черного моря. // Доклады АН УССР. – Сер. Б. – 1986. – № 8. – С. 73 – 75.
Поликарпов Г. Г., Лазоренко Г. Е., Терещенко Н. Н. Биогенные свойства черноморской глубинной воды: потенциальные возможности для культивирования морских одноклеточных водорослей и макрофитов. 8.1. Биогенные свойства глубинной воды сероводородной зоны Черного моря для морских водорослей // Микроводоросли Черного моря: проблемы сохранения биоразнообразия и биотехнологического использования / Под ред. Ю. Н. Токарева, З. З.Финенко и Н. В. Шадрина. – Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2008. – С. 222 – 233.
Сорокин Ю. И. Черное море. Природа, ресурсы. / Отв. ред. М.Е. Виноградов.- М.: Наука, 1982. -217 с.
Сукачёв В. Н. Основы теории биогеоценологии // Юбил. сб. АН СССР, посвящ. 30-летию Великой Октябрьской социалистической революции. – Ч. 2. – М.-Л.: Изд. АН СССР, 1947. – С.283 – 305.
Терещенко Н. Н., Поликарпов Г. Г. Радиационно-экологическая ситуация в Чёрном море в отношении 238,239,240Pu после Чернобыльской аварии по сравнению с некоторыми другими водоёмами в 30-км зоне Чернобыльской АЭС иза её пределами / Проблемы радиоэкологии ипограничных дисциплин. – Нижневартовск, 2007. – Bып. 10. – С. 12 – 29
Фирсов Н. Н. Микробиология: словарь терминов – М.: Изд. Дрофа, 2006. – 256 с.
Bergh Børsheim K.Y., Bratbak G., Heldal M. High abundance of viruses found in aquatic environments // Nature. – 1989. – 340 (6233). – Р. 467 –468. DOI:10.1038/340467a0.PMID2755508.
Corinaldesi C., Dell’Anno A., Danovaro R. Viral infection plays a key role in extracellular DNA dynamics in marine anoxic systems // Limnol.Oceanogr. – 2007. – № 52. – Р. 508 – 516.
Danovaro R., Dell’Anno A., Corinaldesi C. et al. Major viral impact on the functioning of benthic deep-sea ecosystems // Nature. – 2008. – 454. – P.1084 – 1087. DOI:10.1038 / 07268.
Grégore M., Soetaert K. Carbon, nitrogen, oxygenand sulfide budgets in the Black Sea // Ecol. Modeling. – 2010. – 221. – Р. 2287 – 2301.
Gulin S. B., Polikarpov G. G., Egorov V. N. et al. Chronological study of 137Cs, PCBs and some pesticides fluxes into the Western Black Sea deep sediments // The radiological exposure of the population of the European Community to radioactivity in the Mediterranean Sea. Marina-MED Project: Proc. Seminar held in Rome at the European Nuclear Energy Agency headquarters from 17 to 19 May 1994. – Report EUR-15564 EN / Eds. A.Cigna, R. Delfanti, R. Serro. – Radiation Protection 70. – Brussels-Luxembourg: ECSC-EC-EAEC, 1995. – P. 487 – 500.
http//lib4all.ru/base/B1967/B1967Part44-135.php
Polikarpov G. G., Lazorenko G. E., Tereshchenko N. N. Biogenic properties of deep waters from the Black Sea reduction (hydrogen sulphide) zone for marine algae. // J. Black Sea / Mediterranean Environ. – 2006. – 12. – P. 129 – 153.
Schuiling R.D., Cathcart R.B., Badescu V. et al. Asteroid in the Black Sea. Death by drowning or by asphyxiation? // Nat. Hazards. – 2007. – 40. –P. 327 – 338.
Treude T., Knittel K., Blumenberg M. et al. Subsurface Microbial Methanotrophic Mats in the Black Sea // Аpplied and Environmental Microbiology. – 2005. – 71, № 10. – Р. 6375 – 6378.
Zaitsev Yu. P., Polikarpov G. G. Recently discovered new biospheric pelocontour function in the Black Sea reductive bathyal zone // J. Black Sea /Mediterranean Environ. – 2008. – 14, № 3. – P.151 – 165.
