КАРОТИНОЇДНИЙ СКЛАД КАЛАНОІДНИХ КОПЕПОД CALANIPEDA AQUAEDULCIS І ARCTODIAPTOMUS SALINUS ПРИ ХАРЧУВАННІ МІКРОВОДОРОСТЯМИ DUNALIELLA SALINA
Ключові слова:
копеподи, каротиноїди, Calanipeda aquaedulcis, Arctodiaptomus salinus, Dunaliella salinaАнотація
Вміст сумарних каротиноїдів та їх фракцій у складі 2 видів евригалінних каланоїдних копепод Calanipeda aquaedulcis і Arctodiaptomus salinus при живленні евригалінними мікроводоростями Dunaliella salina були досліджені за допомогою тонкошарової хроматографії і абсорбційної спектрофотометрії. Кількість сумарних каротиноїдів (СК) склала 403 ± 112 мкг .г-1 сух. ваги копепод C. Aquaedulcis і 622 ± 220 мкг .г-1 сух. Ваги копепод A. salinus. У складі каротиноїдів обох видів копепод буди визначені наступні фракції: β-каротин, астаксантин і його моно- і диефіри. Були виявлені значущі видоспецифічні відмінності у співвідношенні каротиноїдних фракцій: вільний астаксантин (47.5% СК) домінував у C. aquaedulcis, а етерифікований астаксантин (62.5% СК) – у складі A. salinus.
Посилання
Аганесова Л. О. Выживаемость и длительность развития копепод Calanipeda aquaedulcis и Arctodiaptomus salinus в зависимости от питания микроводорослями разных таксономических групп // Морск. экол. журн. – 2011. – 10, 2 – С. 27 – 33.
Дробецкая И. В., Чубчикова И. Н., Боровков А. Б., Минюк Г. С. Определение содержания астаксантина и кантаксантина у зелёных микроводорослей методом тонкослойной хроматографии // Экология моря. – 2009. – Вып. 79. – С. 50 – 56.
Карнаухов В. И. Биологические функции каротиноидов. – М.: Наука, 1988. – 241 с.
Шадрин Н. В., Батогова Е. А., Копейка А. В. Arctodiaptomus salinus (Daday, 1885) (Copepoda,Diaptomidae), редкий в северо-западной части Чёрного моря вид, обычен в прибрежных водах Крыма // Морск. экол. журн. – 2008. – 7, 2 – С. 86.
Шталь Э. (ред.) Хроматография в тонких слоях. Пер. с немецк. – М.: Мир, 1965. – 503 с.
Bandaranayake W. M., Gentien P. Carotenoids of Temora turbinata, Centropages furcatus, Undinula vulgaris and Euchaeta russelli // Comp. Biochem. Physiol. – 1982. – Part B, 72. – P. 409 – 414.
Bodea C., Nicoare., Illyess G., Serban M. The carotenoids of Arctodiaptomus salinus (Daday) // Rev. roum. Biochim. – 1965. – 2. – P. 205 – 211.
Britton G., Liaaen-Jensen S., Pfander H. Carotenoids Handbook // Basel: Birkhäuser Verlag., 2004. – 672 p.
Folch P. J., Lees M., Stanley G. A simple method for the isolation and purification of total lipids from animal tissue // J. Biol. Chem. – 1957. – 226. – P. 497 –509.
Foss P., Renstrøm B., Liaaen-Jensen S. Natural occurrence of enantiomeric and meso astaxanthin 7* in crustaceans including zooplankton // Comp. Bio-Chem. Physiol. – 1987. – Part B, 86. – P. 313 – 314.
Goodwin T. W. The Biochemistry of the Carotenoids // London: Chapman and Hall. – 1984. – 2. –P. 64 – 96.
Guerrero F., Jiménez-Melero R., Parra G., Lopezde la Torre M. D., Melguizo M. Lipid compositionof Arctodiaptomus salinus (Copepoda: Calanoida) // J. Fresh.Ecol. – 2007. – 22, 1. – P. 147 – 150.
Hu C-C., Lin J-T., Lu F-J., Chou F-P.,Yang D.-J. Determination of carotenoids in Dunaliella salina cultivated in Taiwan and antioxidant capacity of the algal carotenoid extract // Food Chemistry. – 2008. – 109, 2. – P. 439 – 446.
Lorenz R. T. Thin layer chromatography system for Naturose carotenoids // Nat. Tech. Bull. № 003. –1998. – Cyanotech Corpor., Kailu-Kona, HI, USA.
Łotocka M., Styczyńska-Jurewicz E., Błędzki L. A. Changes in carotenoid composition in different developmental stages of copepods: Pseudocalanus acuspes Giesbrecht and Acartia spp. // J. Plankt. Res. – 2004. – 26. – P. 159 – 166.
Matsuno T. Aquatic animal carotenoids // Fish. Sci. – 2001. – 67. – P. 771 – 783.
Moren M., Næss T., Hamre K. Conversion of betacarotene, canthaxanthin and astaxanthin to vitamin A in Atlantic halibut (Hippoglossus hippoglossus) // Fish Physiol. Biochem. – 2004. – 27, 1 (2). – P. 71– 80.
Murugan G., Nelis H. J., Dumont H. J., De Leenheer A. P. Cis- and all-trans-canthaxanthin levels infairy shrimps // Comp. Biochem. Physiol. – 1995. –110B (4). – P. 799 – 803.
Phytoplankton pigments in oceanography: guidelines to modern methods. – Paris: UNESCO, 1997.–595 p.
Rhodes A. Dietary effects on carotenoid composition in the marine harpacticoid copepod Nitokra lacustris // J. Plankt. Res. – 2007. – 29, 1. – P. 73 – 83.
Rodriguez-Amaya D. B. A guide to carotenoid analysis in foods / Washington: ILSI Press, 2001. – 71p.
Shahidi F., Metusalach, Brown J. A. Carotenoid pigments in seafoods and aquaculture // Critical Reviews in Food Science. – 1988. – 38. – P. 1 – 67.
Svetlichny L., Hubareva E., Khanaychenko A. Calanipeda aquaedulcis and Arctodiaptomus salinus are exceptionally euryhaline osmoconformers: evidence from mortality, oxygen consumption, and mass density patterns // Mar. Ecol. Prog. Ser. – 470.–P.15 – 29.
Svetlichny L. S., Khanaychenko A. N., Hubareva E.S., Aganesova L.O. Partioning of respiratory energy and environment tolerance in the copepods Calanipeda aquaedulcis and Arctodiaptomus salinus // Estuarine, Coastal and Shelf Science. – 2012. – 114. –P. 199 – 207.
Van der Meeren T., Olsen R. E., Hamre K., Fyhn H. J. Biochemical composition of copepods for evaluation of feed quality in production of juvenile marine fish // Aquaculture. – 2008. – 274, 2 (4). – P. 375 –397.
Vincent М., Ceccaldi H. J. Relations entre acidesgras et pigments caroténoïdes chez un crustacécopépode, Calanipeda aquae-dulcis // Bioch. Syst. Ecol. – 1988. – 16, 3. – P. 317 – 324.
Walne P. R. Studies on the food value of nineteen genera of algae to juvenile bivalves of the genera Ostrea, Crassostrea, Mercenaria and Mytilus // Fish. Invest. – 1970. – 2, 26 (5). – 62 p.
