СПІВВІДНОШЕННЯ ЖИВОЇ ТА МЕРТВОЇ КОМПОНЕНТИ СУСПЕНЗІЇ В КУЛЬТУРІ МІКРОВОДОРОСТЕЙ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАДІЇ РОСТУ І ПРИ РІЗНОМУ ОСВІТЛЕННІ
Ключові слова:
мікроводорості, суспензія, проточна цитометрія, лізис клітинАнотація
За допомогою проточного цитофлуориметра були досліджені компоненти суспензії в культурах планктонних водоростей, які перебувають при різних освітленнях і цільностях. Поряд з клітинами водоростей, в культурах присутня також слабо флуоресцируюча складова, частки якої представляють собою продукт відмирання і лізису клітин водоростей (ФНC - фотосинтетичних неактивна суспензія). При сприятливих умовах росту об'ємна частка цієї суспензії становить 1 – 2 % від загальної біомаси водоростей для видів, які мають жорсткі оболонки з кремнію та целюлози (Phaeodactylum tricornutum і Chlorella vulgaris suboblonga), і не перевищує 0.5 % для популяції клітин Isochrysis galbana, оточених цитоплазматичної мембраною. У стаціонарній фазі росту, а також при високій інтенсивності світла, частка ФНC зростає до 10 – 20 % для Chlorella vulgaris suboblonga і Phaeodactylum tricornutum. Для водоростей Synechococcus sp. і Isochrysis galbana накопичення ФНВ істотно менше, навіть на тлі інтенсивного лізису клітин. Це свідчить про швидку дезінтеграцію і розчинення зруйнованих фрагментів клітин. Показано, що в умовах тривалого стаціонарного стану, підвищення частки ФНC, ймовірно, пов'язано з високою щільністю культури, а не з дефіцитом мінерального живлення. Розмір частинок ФНC (Phaeodactylum tricornutum) варіює в широких межах: від величин, що перевищують розмір самих клітин до частинок менше 1 мкм3. Частка дрібних фракцій у загальному обсязі суспензії була максимальна при рості в умовах невисокої освітленості, а при 900 мкЕ м-2 ·с-1 зростала частка частинок об'ємом від 10 до 50 мкм3.
Посилання
Айздайчер Н. А. Жизнеспособность морских микроводорослей в зависимости от условийхранения: автореф. дисс….канд. биол. наук. – Владивосток, 1987. – 19 с.
Вассер С. П., Кондратьева Н. В., Масюк Н. П. Водоросли. Справочник. – К.: Наук. думка, 1989. – 608 с.
Марушкина Е. В. Исследование состояния популяции водоросли Scenedesmus quadricauda в норме и при интоксикации методом микрокультур: автореф. дисс…канд. биол. наук. – М., 2005. – 21 с.
Парсонс Т. Р., Такахаши М., Харгрейв Б. Биологическая океанография. – М.: Легкая промышленность, 1982. – 432 с
Соломонова Е. С., Муханов В. С. Оценка доли физиологически активных клеток в накопительных культурах Phaeodactylum tricornutum и Nitzschia sp. с помощью проточной цитометрии // Морск. экол. журн. – 2011. – 10. –С. 67 – 72.
Ackleson S. G., Spinrad R. W. Size and refractiveindex of individual marine particulates: a flowcytometric approach // Applied Optic. – 1988. – 27. – P. 1970-1977.
Carvalho W. F., Graneli E. D. Contribution ofphagotrophy versus autotrophy to Prymnesium parvum growth under nitrogen and phosphorus sufficiency and deficiency // Harmful Algae. – 2006. – 10. – P. 105–115.
Falkowski G. P, Berges J.A. Physiological stress and cell death in marine phytoplankton: Induction of proteases in response to nitrogen or light limitation // Limnol. Oceanogr. – 1998. – 43. – P. 129-135.
Franklin D. J., Brussaard C. P. D., Berges J. A.What is the role and nature of programmed celldeath in phytoplankton ecology ? // Eur. J. Phycol. –2006. – 41. – P. 1 – 14.
Lawrence J. E., Brussaard C. P. D., Suttle C. A.Virus-specific responses of Heterosigma akashiwoto infection // Environmental Microbiology. – 2006.– 29. – P. 7829 – 7834.
Liu Сh C. A. -P., Lin L.-P. Ultrastructural study andlipid formation of Isochrysis sp. // Bot. Bull. Acad.Sin.. – 2001. – 42. – P. 207 – 214.
Newell R. C., Lucas M. I., Linley E. A. S. Rate of degradation and efficiency of conversion of phytoplankton debris by marine microorganisms // Mar. Ecol. Prog. Ser. – 1981. – 271. – P. 123 – 126.
Northcote D. H., Gouldingr K. J. The chemical composition and structure of the cell wall of Chlorella pyrenoidosa // Mar Biol. – 1958. – 70. –P. 391–397.
Powles S. Photoinhibition of photosynthesis induced by visible light // Annual Review of Plant Physiology. – 1984. – 35. – P. 15 – 44.
