ОЦІНКА ГЛИБИН ЗАЛЯГАННЯ ВЕРХНЬОЇ МЕЖІ СІРКОВОДНЕВОЇ ЗОНИ ЧОРНОГО МОРЯ ЗА ДАНИМИ БУЇВ 2015-2022 РР.

Автор(и)

  • Ю.І. Попов
  • Ю.М. Диханов
  • В.М. Коморін

DOI:

https://doi.org/10.47143/1684-1557/2022.1-2.6

Ключові слова:

сірководень, Чорне море, буй АРГО

Анотація

Біоценози Чорного моря є одними з найбільш вразливих природних систем Землі. Біля 87 % об'єму Чорного моря займає сірководнева зона. Екосистеми тонкого прошарку верхньої кисневої зони є вкрай чутливими як до антропогенного впливу, так і до впливу природних факторів, інтенсифікація яких спостерігається останнім часом із-за стрімкої глобальної зміни клімату. Метою роботи є оцінка глибини прояву, просторового розподілу та мінливості верхньої межі сірководневої зони Чорного моря за даними буїв АРГО . У статті використано гідрофізичну та гідрохімічну інформацію, отриману з бази океанографічних даних проекту АРГО у Чорному морі за період з березня 2015 року до березня 2022 року, а саме: температура, солоність, розчинений кисень та сірководень. Всього розглянуто 591 масивів зондування. Виконано критичний аналіз якості відібраної інформації. Виконано коригування профільних даних. При обробці матеріалу застосовувалися метод оптимальної інтерполяції, графічний та статистичний аналіз. Використовувалися оригінальні програми Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ). За результатами роботи зроблено висновки, що верхня межа анаеробної зони Чорного моря в районах дрейфу буїв була розташована на глибинах 100‒180 м. Розбіжність у показаннях визначення меж за двома незалежними критеріями: глибині розташування водного масиву з концентрацією сірководню 3 μмоль/л та глибині розташування ізоповерхні умовної щільності 16,18, що в середньому коливалася в межах ±7 м. На окремих ділянках відзначені значні коливання верхньої межі залягання анаеробної зони, викликані впливом локальних гідродинамічних вихорів, або виносів інтрузивних вод із протоки Босфор. Показано просторово-часову мінливість субкисневого шару, в районах дрейфу буїв-профілометрів, а також ділянки, де цей шар має мінімальну та максимальну потужність

Посилання

Безбородов А.А. Связь границы сероводородной зоны с плотностной структурой вод в Черном море. Доклады АНУ. 1990. 12. С. 3–7.

Безбородов А.А., Еремеев В.Н. Черное море. Зона взаимодействия аэробных и анаэробных вод. Севастополь, 1993. 299 с.

Белкин И.М. Морфолого-статистическиий анализ стратификации океана. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1991. 134 с.

Брянцев В.А., Фащук Д.Я., Айзатулин Т.А. Динамика верхней границы сероводородной зоны Черного моря: анализ натурных наблюдений и результаты моделирования. Океанология. 1988. Т. 28. № 3. C. 236–242.

Скопинцев В.А. Формирование современного химического состава воды Черного моря. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1975. 336 с.

Falina A., Sarafanov А., Özsoy E., Turunoğlu U. Observed basin-wide propagation of Mediterranean water in the Black Sea. Journal of Geophysical Research: Oceans. 2017. 122. 4. P. 3141–3151.

Konovalov S.K., Murray J.W., George W.L., Bradley M.T. Processes controlling the redox budget for the oxic/anoxic wáter column of the Black Sea. Deep-Sea Research. 2006. 53. 17–19. P. 1817–1841.

Murray J.W., Jannasch H.W., Hojo S., Anderson R.F., Reeburgh W.S., Top Z., Friederich G.E., Codispoti L.A., Izdar E. Unexpected changes in the oxic/anoxic interface in the Black Sea. Nature. 1989. 338, 6214. P. 411–413.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-23