ДОСЛІДЖЕННЯ ВІРУСУ AcIV-E У СЕВРЮГИ ACIPENCER STELLATUS У ЧОРНОМУ ТА АЗОВСЬКОМУ МОРЯХ

  • Ю.П. Рудь Інститут рибного господарства НААН
  • С.Г. Бушуєв ДУ «Інститут морської біології Національної академії наук України»
  • В. Хабаров Інститут рибного господарства та екології моря
  • І.І. Грициняк Інститут рибного господарства НААН
  • Л.П. Бучацький Інститут рибного господарства НААН
Ключові слова: іридовірус, севрюга, Чорне море

Анотація

Специфічні осетрові нуклеоцитоплазматичні великі ДНК-вмісні віруси (sNCLDV) інфікують декілька видів з родини Acipenseridae. sNCLDV раніше відносили до некласифікованих представників родини Iridoviridae. Нещодавно їх перенесли до родини вірусів Mimiviridae. Один із цих вірусів, Acipenser iridovirus-European (AcIV-E), присутній у господарствах по всій Європі, де іноді спричиняє помірні або навіть чималі втрати осетрових. У цьому дослідженні ми наводимо дані ідентифікації вірусу AcIV-E у чутливого до виду – севрюги (Acipencer stellatus) з Чорного та Азовського морів. У 2020 році було відібрано зразки від севрюги в Одеській та Запорізькій областях в акваторіях Чорного та Азовського морів відповідно. Жодна з відібраних риб не демонструвала патологічних ознак захворювання, і у разі візуального спостереження всі особини були здорові. Зі зразків виділяли загальну ДНК та проводили ПЛР з використанням праймерів, націлених на різні фрагменти гена основного капсидного білка (MCP) вірусу AcIV-E. У жодному з досліджуваних зразків севрюги з обох морів не виявлено вірусоспецифічний генетичний матеріал, тоді як у контрольних реакціях очікувані продукти фрагментів гена MCP, а також фрагменти гена бета-актину були успішно ампліфіковані зі зразків ДНК риби та вірусу AcIV-E, виділеного від сибірського осетра в 2018–2019 роках. Хоча AcIV-E важко ідентифікувати у безсимптомних риб з природних популяцій, імовірно, вірус може відігравати свою роль у патології севрюги у басейні Чорного моря. Високий ризик поширення вірусу на природні популяції можливий, оскільки вірус був виявлений у осетрових господарствах, що базуються на річці Дніпро. Тому AcIV-E навіть за присутності інших патогенних мікроорганізмів слід досліджувати в риборозплідниках осетрових риб, а також у можливих векторах хвороби, але величезна площа моніторингу може бути проблемою.

Посилання

1. Axén, C., Vendramin, N., Toffan, A. (2018). Outbreak of Mortality Associated with Acipenser Iridovirus European (AcIV-E) Detection in Siberian Sturgeon (Acipenser baerii) Farmed in Sweden. Fishes, 3: 42. Retrieved from: https://doi.org/10.3390/fishes3040042.
2. Bigarré, L, Lesne, M, Lautraite, A, et al. (2017). Molecular identification of iridoviruses infecting various sturgeon species in Europe. Journal of Fish Diseases, 40:105–118. DOI: 10.1111/jfd.12498.
3. Bronzi, P., Rosenthal, H. (2014). Present and future sturgeon and caviar production and marketing: a global market overview. Journal of Applied Ichthyology, 30:1536–1546. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/jai.12628.
4. Burcea, A., Popa, G.-O., Florescu, I.E., et al (2018). Expression Characterization of Six Genes Possibly Involved in Gonad Development for Stellate Sturgeon Individuals (Acipenser stellatus, Pallas 1771). Hindawi International Journal of Genomics, Article ID 7835637. Retrieved from: https://doi.org/10.1155/2018/7835637.
5. Ciulli, S., Volpe, E., Sirri, R., et al. (2016). Outbreak of mortality in Russian (Acipenser gueldenstaedtii) and Siberian (Acipenser baerii) sturgeons associated with sturgeon nucleo-cytoplasmatic large DNA virus. Veterinary Microbiology, 191:27–34. DOI: 10.1016/j.vetmic.2016.05.012.
6. Clouthier, S.C., Vanwalleghem, E., Copeland, S., et al. (2013). A new species of nucleo-cytoplasmic large DNA virus (NCLDV) associated with mortalities in Manitoba lake sturgeon Acipenser fulvescens. Diseases of Aquatic Organisms, 102:195–209. DOI: 10.3354/dao02548.
7. Clouthier, S.C., Vanwalleghem, E., Anderson E.D. (2015). Sturgeon nucleo-cytoplasmic large DNA virus phylogeny and PCR tests. Diseases of Aquatic Organisms, 117:93–106. DOI: 10.3354/dao02937.
8. Clouthier, S., Anderson, E., Kurath, G., Breyta, R. (2018). Molecular systematics of sturgeon nucleocytoplasmic large DNA viruses. Molecular Phylogenetics and Evolution, 128:26-37. DOI: 10.1016/j.ympev.2018.07.019.
9. FAO. 2018. The State of World Fisheries and Aquaculture 2018 – Meeting the sustainable development goals. Rome. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.
10. Hedrick, R.P., Groff, J.M., Mcdowell, T., Wingfield, W.H. (1990). An iridovirus infection of the integument of the white sturgeon Acipenser transmontanus. Diseases of Aquatic Organisms, 8:39–44. DOI: 10.3354/dao008039.
11. Kurobe, T., Kwak, K.T., Macconnell, E., et al. (2010). Development of PCR assays to detect iridovirus infections among captive and wild populations of Missouri River sturgeon. Diseases of Aquatic Organisms, 93:31–42. DOI: 10.3354/dao02284.
12. Kurobe, T., Macconnell, E., Hudson, C., et al. (2011). Iridovirus infections among Missouri River sturgeon: initial characterization, transmission, and evidence for establishment of a carrier state. Journal of Aquatic Animal Health 23:9–18. DOI: 10.1080/08997659.2011. 545697.
13. Lapatra, S.E., Groff, J.M., Keith,I., et al. (2014). Case report: concurrent herpesviral and presumptive iridoviral infection associated with disease in cultured shortnose sturgeon, Acipenser brevirostrum (L.), from the Atlantic coast of Canada. Journal of Fish Diseases, 37:141–147. DOI: 10.1111/jfd.12147.
14. Mugetti, D., Pastorino, P., Menconi, V., et al., (2020). Two new sturgeon species are susceptible to Acipenser Iridovirus European (AcIV-E) infection. Pathogens, 9:156. DOI: 10.3390/pathogens9030156.
15. Mugetti, D., Pastorino, P., Menconi, V., et al., (2020). The old and the new on viral diseases in sturgeon. Pathogens, 9:146. DOI: 10.3390/pathogens9020146.
16. Munn, C.B. (2006). Viruses as pathogens of marine organisms – From bacteria to whales. J. Mar. Biol. Assoc. UK, 86:453. DOI: https://doi.org/10.1017/S002531540601335X
17. Pallandre, L., Lesne, M., de Boisséson, C. et al. (2018). Acipenser iridovirus-European encodes a replication factor C (RFC) sub-unit. Archives of Viroljgy, 163:2985. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s00705-018-3963-y.
18. Pallandre, L., Lesne, M., de Boisséson, C., et al. (2019). Genetic identification of two Acipenser iridovirus-European variants using high-resolution melting analysis. Journal of Virological Methods, 265:105–112. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jviromet.2018.12.006.
19. Rud, Y., Bigarré, L., Pallandre, L., Briand, F.-X., Buchatsky, L, 2020. First genetic characterization of sturgeon mimiviruses in Ukraine. Journal of Fish Diseases, 43(11):1391–1400. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/jfd.13239.
20. Stachnik, M., Matras, M., Borzym, E., et al. (2019). Identification and molecular characterisation of iridoviruses of sturgeon in Poland. In: Proceedings of the 19th International Conference on Diseases of Fish and Shellfish, Porto, Portugal, 9–12 September 2019. Abstract 100-P, p. 344.
Опубліковано
2022-01-25
Розділ
Наукові статті