ВИЗНАЧЕННЯ ХРОНІЧНОЇ ТОКСИЧНОСТІ ВОДИ МАЛИХ ВОДОТОКІВ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ... МЕТОДОМ БІОТЕСТУВАННЯ

  • О.В. Кошелев ДУ «Інститут морської біології Національної академії наук України»
Ключові слова: Куяльницький лиман, малі водотоки, хронічна токсичність, біотестування

Анотація

Для визначення хронічної токсичності вод поверхневого стоку Куяльницького лиману кожні два місяця про-тягом 2019 року проводили токсикологічне біотестування води з декількох пунктів відбору проб: водотоку з тери-торії санаторію «Куяльник», водотоку Корсунцовської балки з системи ставків с. Корсунці, водотоку біля с. Крас-носілка (Гільдендорфська балка) та малих річок Великий Куяльник та Кубанка.Хронічне біотестування проводили з використанням спеціально адаптованої до підвищеної мінералізації водилабораторної культури Daphnia magna Straus (Cladocera, Crustacea). Критерієм хронічної токсичності було достовірнезниження показників плодючості (кількість молоді) у воді, що тестується, у порівнянні з контролем протягом досліду.Статистично вірогідна різниця між показниками плодючості в досліді та контролі, відмічена при біотесту-ванні води з водотоку Гільдендорфської балки, водотоку з системи ставків в с. Корсунці та водотоку з територіїсанаторію «Куяльник». У результаті проведеного біотестування поверхневої води малих річок Великий Куяльникта Кубанка хронічна токсичність не виявлена.Низка якість поверхневої води малих водотоків та хронічна токсичність багато в чому пов’язана з розташу-ванням локальних джерел забруднення (сміттєзвалища, об’їзна дорога) та скидами каналізаційних вод у півден-ній частини Куяльницького лиману. Отримані результати збігаються з проведеним аналізом гідрохімічних показ-ників водотоків та водойм південної частини водозбору Куяльницького лиману, екологічний стан яких оцінено як«посередній» зі ступенем чистоти вод «помірно забруднені».Виявлена хронічна токсичність води малих водотоків вказує на їх хімічне забруднення, яке може негативновпливати на розвиток ранніх наупліальних стадій Artemia partenogenetica, для яких вкрай важлива наявністьлокально опріснених акваторій у прибережній зоні лиману.

Посилання

1. Богатова Ю.И. Гидрохимический режим Куяльницкого лимана в современный период. Вісник Одеського державного екологічного університету. 2016. Вип. 20. C. 59–69.
2. Гідрохімічні показники та якість вод водотоків та водойм південно-східної частини водозбору Куяльницького лиману (балки Гільдендорфська, Корсунцівська, озера пересипу). / Лобода Н.С., Гриб О.М., Яров Я.С., Гриб К.О. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2016. Т. 3. С. 42–49.
3. Дексбах Н.К., Анферова Л.В. Рачок артемия и лечебная грязь. Природа. 1971. № 3. С. 79–80.
4. Динамика гидрохимических показателей поверхностных вод бассейна Куяльницкого лимана. / Шихалеева Г.Н., Эннан А.А., Шихалеев И.И., Чурсина О.Д. Вісник Одеського національного університету. Серія: Хімія. 2011. Т. 16. (Вип. 14). С. 54–61.
5. ДСТУ 4173:2003. Якість води. Визначення хронічної токсичності хімічних речовин та води на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladosera, Crustacea) (ISO 6341:1996, MOD). [Чинний від 2003-06-10]. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 2003. 23 с.
6. Егоркина Г.И., Тарубаров Л.Н., Мошкина В.С. Изменчивость токсического воздействия ксенобиотиков на выклев артемии в различных инкубационных средах. Мир науки, культуры, образования. 2007. № 1(4). С. 14–16.
7. Кошелев О.В. Екоморфологічні особливості Artemia parthenogenetica (Bowen and Sterling, 1978). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного. університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. 2015. № 3-4 (64). С. 351–354.
8. Лакин Г.Ф. Биометрия: учебн. пособ. для биол. спец. вузов, 4-е изд., перераб. и доп. Москва : Высшая школа, 1990. 352 с.
9. Пространственно-временное распределение тяжелых металлов в донных отложениях южной части Куяльницкого лимана / Шихалеева Г.Н. и др. Вісник Одеського національного університету. Серія: Хімія. 2014. Т. 19 (Вип. 4 (52)). С. 59–69.
Опубліковано
2021-08-10