ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ ГАРПАКТИКОЇД КОНТАКТНИХ ЗОН ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЧОРНОГО МОРЯ

Автор(и)

  • В.В. Портянко
  • О.Є. Узун

DOI:

https://doi.org/10.47143/1684-1557/2022.1-2.7

Ключові слова:

контурні біотопи, Harpacticoida, Copepoda, мейобентос

Анотація

У статті наведено результати порівняльного аналізу видової структури ракоподібних ряду Harpacticoida (Copepoda) у складі мейобентосу різних контактних зон північно-західної частини Чорного моря. Фауна гарпактикоїдних копепод контурних біотопів у ПЗЧМ за період досліджень налічувала 76 видів, що відносяться до 46 родів із 23 родин. Найбільша кількість видів гарпактикоїдних копепод (44 види) була зареєстрована на пелоконтурі. Літоконтур та псамоконтур налічували 39 та 34 видів гарпактикоїд відповідно. На потамоконтурі зареєстровано найменшу кількість видів (19 видів) гарпактикоїдних копепод. Кластерний аналіз чисельності видів гарпактикоїд контурних біотопів показав, що фауна потамоконтуру подібна до інших контурів лише на 20,07 %. Схожість за видовим складом пело- та літоконтуру складає 52,27 %, а видове різноманіття гарпактикоїд потамоконтуру подібно до них на 42,85 %. Спільними для всіх контурних біотопів є 6 видів: Ameira parvula parvula, Dactylopusia tisboides, Ectinosoma melaniceps, Harpacticus flexus, Harpacticus littoralis, Laophonte elongata elongata. Обростання літоконтуру Одеського морського регіону налічували найбільшу кількість видів (35 видів, що складає 46 % від загальної кількості видів), а біля о. Зміїний було відмічено 24 види. На віддалених від берега та прибережних станціях потамоконтуру було відмічено майже однакову кількість видів. На інтерстиціалі супраліторалі псамоконтуру відмічено найменшу кількість видів, а їхня кількість у верхній субліторалі була майже втричі більше. Пелоконтур Ягорлицької та Тендрівської заток нараховував 34 види гарпактикоїдних копепод, а в ОМР – 21 вид. Найбільшим видовим різноманіттям характеризується прибережна частина потамоконтуру (індекс Маргалєфа – 1,3±0,1, індекс Шеннона – 1,7±0,3; індекс Сімпсона – 0,8±0,05).

Посилання

Виноградов К.А. Контактные зоны южных морей. Биологические проблемы океанографии южных морей: материалы юбилейной научой сессии Одесского филиала Института биологии южных морей. Киев : Наукова думка, 1969. С. 45–48.

Воробйова Л.В., Кулакова І.І., Бондаренко О.С., Портянко В.В. Мейофауна перифітону природного кам’янистого субстрату (Одеська затока, Чорне море). Морський екологічний журнал. 2020. Т. ХІV. № 2. С. 14–21.

Воробйова Л.В., Кулакова І.І., Гарліцька Л.А. Сучасний стан мейобентосу передгирлових ділянок Дунаю в умовах будівництва судноплавного каналу. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія. 2010. № 2 (43). С. 68–71.

Воробьева Л.В., Виноградов А.К., Нестерова Д.А., Настенко Е.В., Гарлицкая Л.А. Условия формирования кормовой базы рыб в северо-западной части Черного моря. Экология моря. 2004. Вып. 65. С. 5–14.

Воробьева Л.В., Кулакова И.И., Гарлицкая Л.А. Мейобентос украинской части дунайского взморья в условиях строительства судоходного канала. Морський екологічний журнал. 2012. T. XI. № 3. C. 33–40.

Воробьева Л.В., Кулакова И.И., Портянко В.В. Мейобентос як кормова база молоді риб донного та придонного комплексів південно-західної частини Чорного моря. Современные рыбохозяйственные и экологические проблемы Азово-Черноморского региона: материалы Международной конференции. ЮгНИРО , 2012. Т.1. С. 126–131.

Воробьева Л.В., Портянко В.В. Harpacticoida (Crustacea, Copepoda) как компонент мейобентоса контурных биотопов Одесского морского региона. Экосистемы, их оптимизация и охрана. 2014. Вып. 11. № 30. С. 179–186.

Воробьева Л.В., Торгонская О.А. Энергетические характеристики мейобентоса Жебриянской бухты. Экология взморья украинской дельты Дуная / отв. ред. Л.В. Воробьева. Одесса : Астропринт, 1998. С. 275–289.

Г арлицкая Л.А. Видовой состав и разнообразие бентосных гарпактикоид северо-западной части Черного моря – сравнительный анализ. Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. 2009. С. 301–309.

Г арлицкая Л.А. Экология Harpacticoida (Crustace, Copepoda) северо-западной части Черного моря : автореф. дисс. … канд. биол. наук : 03.00.17. Севастополь, 2010. 20 с.

Г рига Р.Е. Отряд гарпактицида Harpacticoida. Определитель фауны Черного и Азовского морей / Отв. ред. В.А. Водяницкий. Киев : Наукова думка, 1969. Т. 2. C. 56–152.

Дехтяр М.Н. Видовой состав и распределение низших ракообразных мезобентоса в заливах дельты Килийского рукава Дуная. Гидробиологический журнал. 1968. Т. 4. № 6. С. 12–19.

Зайцев Ю.П. Контурные сообщества морей и океанов. Фауна и гидробиология шельфовых зон Тихого океана: материалы ХІV Тихоокеан. науч. конгр. Хабаровск, август, 1979 г. Владивосток, 1982. С. 51–54.

Зайцев Ю.П. Краевой эффект и его значение для морских экосистем. Тезисы докладов 5-го съезда Всесоюзного гидробиологичского общества. Куйбышев, 1986а. Т.1. С. 80–81.

Зайцев Ю.П. Маргинальные экотоны в мониторинге океана. Комплексный мониторинг состояния биосферы: труды III Международного симпозиума СССР . Ленинград : Гидрометеоиздат, 1986б. Т.3. С. 33–34.

Зайцев Ю.П. О контурной структуре биосферы. Гидробиологический журнал. 2015. Т. 51. № 1. С. 3–27.

Зайцев Ю.П. Экологическое состояние шельфовой зоны Черного моря у побережья Украины. Гидробиологический журнал. 1992. № 4. С. 3–14.

Зайцев Ю.П., Александров Б.Г., Миничева Г.Г. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология. Киев : Наукова думка, 2006. 701 с.

К олесникова Е.А. Изменение видового разнообразия Harpacticoida крымского побережья Черного моря. Современное состояние биоразнообразия прибрежных вод Крыма (черноморский сектор) / Под ред. В.Н. Еремеева, А.В. Г аевской. Севастополь: ЭКО - СИ -Гидрофизика, 2003. С. 267–270.

К онтактные зоны Черного моря: мейофауна литоконтура северо-западного шельфа / Л.В. Воробьева и др. Одесса : Фенікс, 2019. 196 с.

М онченко В.И. Новые данные о распространении редких гарпактикоид у северо-западного побережья Черного моря. Гидробиологический журнал. 1974. Т. 10. № 5. С. 98–101.

М онченко В.И. Обзор фауны веслоногих ракообразных Днепровско-Бугского лимана. Гидробиологический журнал. 1967. Т. 3. № 1. С. 74–83.

М онченко В.И., Полищук В.В. О гарпактикоидах (Crustacea, Harpacticoida) советского участка низовьев Дуная и его дельты. Вестник зоологии, 1969. № 6. С. 58–64.

О десский регион Черного моря: гидробиология пелагиали и бентали: монография / Л.В. Воробьева, И.И. Кулакова, И.А. Синегуб и др.; отв. ред. Б.Г. Александров. Одесса, 2017. 324 с.

Протасов А.А. Жизнь в гидросфере. Очерки по общей гидробиологии. Киев: Академпериодика, 2011. 704 с.

Протасов А.А., Силаева А.А. Контурные группировки гидробионтов в техно-экосистемах ТЭС и АЭС. Киев : Институт гидробиологии НАН Украины, 2012. 274 с.

Численко Л.Л. Номограммы для определения веса водных организмов по размерам и форме тела (морской мейобентос и планктон). Ленинград : Наука, 1968. 106 с.

A postolov A., Marinov T. Fauna Bulgarica. T. 18: Copepoda, Harpacticoida. Sofia : Aedibus Academiae Scientiarum Bulgaricae, 1988. 384 p.

A zovsky A.I., Saburova M.A., Chertoprood E.S., Polikarpov I.G. Selective feeding of littoral harpacticoids on diatom algae: hungry gourmands? Marine Biology. 2005. Vol. 148(2). P. 327–337.

Change in marine communities: an approach to statistical analysis and interpretation (3nd edition) / K.R. Clarke et al. Primer-E Ltd : Plymouth, UK . 2014. 262 p.

Clarke K.R., Warwick R.M. Change in Marine Communities: An Approach to Statistical Analysis and Interpretation. Primer-E Ltd : Plymouth, UK . 2001. 172 p.

De Troch M., Steinarsdottir M., Chepurnov V., Olafsson E. Grazing on diatoms by harpacticoid copepods: species-specific density dependent uptake and microbial gardening. Aquatic Microbial Ecology. 2005. Vol. 39. P. 135–144.

Drira Z., Kmiha-Megdiche S., Sahnoun H., Tedetti M., Pagano M., Ayadi H. Copepod assemblages as a bioindicator of environmental quality in three coastal areas under contrasted anthropogenic inputs (Gulf of Gabes, Tunisia). Journal of the Marine Biological Association of the United Kingdom. 2018. № 98 (8). P. 1889–1905.

G iere O. Meiobenthology: the microscopic motile fauna of aquatic sediments, 2nd edition. Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 2009. 527 p.

H icks G.F.R., Coull B.C. The ecology of marine meiobenthic harpacticoid copepods. Oceanography and Marine Biology: An Annual Review. 1983. Vol. 21. P. 67–175.

H ulings N.C., Gray J.S. A Manual for the Study of Meiofauna. Smithsonian Contributions to Zoology. 1971. № 78. P. 1–84.

Margalef D.R. Informnation theory in ecology. Generation Systems. 1958. Vol. 3. P. 36–71.

Portianko V.V. Harpacticoida (Crustacea, Copepoda) of mussel beds and macroalgae on the rocky substrates in the north-western Black Sea. Vestnik zoologii. 2017. Vol. 51. № 5. P. 407–412.

S chückel S., Sell A.F., Kihara T.C., Koeppen A., Krönke I., Reiss H. Meiofauna as food source for smallsized demersal fish in the southern North Sea. Helgoland Marine Research. 2013. Is. 67. P. 203–218.

S hannon C.E., Weaver W. The mathematical theory of communication. University of Illinois Press. 1949. 117 p.

S nigirova A., Uzun E., Portyanko V. Colonizing of bottom marine litter by benthic organisms in the northwestern Black Sea (Gulf of Odessa). Marine Litter in the Black Sea / Eds. Ü. Aytan, M. Pogojeva, A. Simeonova. Istanbul, Turkey: Turkish Marine Research Foundation (TU DAV), 2020. № 56. P. 247–267.

Vorobyova L., Bondarenko O., Izaak O. Meiobenthic polychaetes in the northwestern Black Sea. Oceanological and Hydrobiological Studies. 2008. Vol. 37. № 1. P. 43–55.

Vorobyova L., Kulakova I. Contemporary state of the meiobenthos in the western Black Sea. Odessa : Astroprint, 2009. 126 p.

Vorobyova L., Kulakova I., Bondarenko O., Portyanko V., Uzun E. Meiofauna of the periphytal of the Odessa coast Ukraine. Journal Black Sea Mediterranean Environment. 2016. Vol. 22. № 1. P. 60–73.

Warwick R.M., The nematode/copepod ratio and its use in pollution ecology. Marine Pollution Bulletin. Vol. 12. Iss. 10. 1981. P. 329–333.

Wels J.B.J. Keys to aid in the identification of marine harpacticoid copepods. The Aberdeen University Press Ltd., 1976. 215 p.

Wilson C.B. The copepods of the Woods Hole region, Massachusetts. Bulletin of the United States National Museum. 1932. № 158. P. 1–635.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-23